Таке стрімке зростання пояснюється тим фактом, що в 2022 та 2023 роках в умовах російської агресії на території України соя була чи не єдиною прибутковою культурою завдяки вдалій світовій ринковій кон’юнктурі, що логічно призвело до збільшення її посівних площ.
Ставка на сою не зіграла. Високий урожай не дасть аграріям заробити
19 вересня 2024, 06:20 1121
Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.
Такі дані наводить асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Зокрема, порівняно з 2023 роком посівні площі були збільшені на 44%.
- 2020 р. — 1,4 млн га;
- 2021 р. — 1,3 млн га;
- 2022 р. — 1,5 млн га;
- 2023 р. — 1,8 млн га;
- 2024 р. — 2,7 млн га.
Світлана Литвин, аналітик УКАБ
Станом на 13 вересня 2024 року сої обмолочено на 909,5 тис. га та намолочено 1,8 млн т насіння. Показники врожайності на старті збиральної кампанії низькі, зокрема, на 12 вересня 2024 року вони становлять 20,3 ц/га. Хоча спостерігається і підвищення, адже станом на 5 вересня 2024 року врожайність сої становила 18,6 ц/га.
В УКАБ додають — необхідно враховувати, що нині збір сої більш активно проводять на півдні та сході країни, де були максимально несприятливі погодні умови (відсутність опадів, надзвичайно високі температури повітря та ґрунту). Тож за мірою того, як збільшуватиметься збір у центральній, північній та західній частинах України, де погодні умови не були настільки критичними, показники врожайності будуть підвищуватися.
Проте навряд чи вдасться досягти врожайності 2023 року, коли вона складала 25,9 ц/га, зауважує Світлана Литвин.
Один із виробників — Група «Агротрейд», де посіви сої складають понад 8 тис. га на Харківщині, Сумщині, Полтавщині та Чернігівщині, у середньому збирає 25 ц/га. У компанії зазначають, що на планову врожайність цьогоріч не вдасться вийти.
Середня врожайність сої в Україні за останні 4 роки:
- 2020 р. — 20,5 ц/га;
- 2021 р. — 26,4 ц/га;
- 2022 р. — 22,6 ц/га;
- 2023 р. — 25,9 ц/га.
Водночас менеджер з агротехнологій Вінницького регіону LNZ Group Сергій Іванюк пояснює: коли відбувалося формування плодоелементів (квіток, зав’язі, бобів) сої, температура повітря по області вдень сягала 40°С за дефіциту вологи. Це призвело до значної абортивності плодоелементів та зменшення крупності насіння.
Сергій Іванюк, менеджер з агротехнологій Вінницького регіону LNZ Group
Основна кількість бобів сформована у середньому ярусі рослин, нижній ярус зазнав абортивності плодоелементів, а верхній — згорів від спеки. Відбувалась і прискорена реутилізація поживних елементів із листків і стебла, проте спостерігалися посіви, де ще було зелене стебло, а насіння готове до збирання.
Окрім погодного фактору, на урожайність сої вплинули й інші. Сергій Іванюк вказує на ще декілька:
- посівний матеріал і обробка насіння, особливо це стосується ГМ сої, де-факто ми маємо, де-юре — немає. Найбільше сіють невідомим або спонтанно названим сортом енної генерації;
- відмова багатьох аграріїв від системи живлення, навіть розрахункової системи балансовим методом, із трактуванням, що соя сама себе прокормить, не є правильним рішенням;
- відсутність моніторингу посівів на шкодочинні об’єкти, внесення гербіцидів із незначним порушенням регламенту (запізнення, неправильне дозування до вікового стану бур’янів, приготування робочого розчину тощо);
- запізнення внесення інсекто-акарицидів проти павутинного кліща;
- моральна неготовність фермерів до внесення фунгіцидів (найбільше дошкуляли пурпуровий церкоспороз, пероноспороз (локальні поля));
- для різнодозріваючої сої на одному полі, чого можна було позбутись дотриманням правильної передпосівної підготовки ґрунту і сівби, за необхідності слід було розглядати десикацію або сенікацію.
Втім, незважаючи на низьку врожайність, цього року Україна отримає максимальний валовий збір за всю історію завдяки збільшеним посівним площам. В асоціації «Укроліяпром» прогнозують валовий збір на рівні 5,8-6,0 млн т (торік було намолочено 4,6 млн т — Ред.), з яких на експорт може піти до 4 млн т, а на переробку — 1,5-1,8 млн т. Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства виробництво сої у 2024/2025 МР очікують на рівні 6,1 млн т, що на 14,4% більше, ніж у попередньому МР.
За даними Державної служби статистики України, за 6 місяців 2024 року експортовано 1 млн 283 тис. т соєвих бобів (подрібнені або неподрібнені) на суму $520 млн 801 тис. Якщо ж подивитися у ретроспективі 5 років, то у профільному відомстві виділяють кілька ключових тенденцій. Туреччина постійно залишається найбільшим імпортером українських соєвих бобів. Єгипет також є важливим ринком для України, і хоча з 2020 року був спад, цьогоріч ця країна зберігає лідерство. Нідерланди, Німеччина та Румунія є стабільними імпортерами соєвих бобів, хоча обсяги експорту варіюються від року до року. Білорусь була значною країною-імпортером у 2019-2021 роках, але після 2021 року експорт до припинився з відомих причин.
Найбільші країни-імпортери соєвих бобів (подрібнені або неподрібнені), вартісний вираз
Країна
2020 р.
2021 р.
2022 р.
2023 р.
2024.р. (6 місяців)
Туреччина
$169,215 млн
$169,838 млн
$267,015 млн
$304,693 млн
$95,968 млн
Єгипет
$30,359 млн
-
-
$306,594 млн
$176,312 млн
Білорусь
$87,562 млн
$114,762 млн
-
-
-
Нідерланди
$29,829 млн
$86,118 млн
-
$114,376 млн
$53,409 млн
Греція
$11,807 млн
-
-
-
-
Італія
-
$61,309 млн
$77,619 млн
-
-
Німеччина
-
$32,728 млн
$78,863 млн
$91,599 млн
$61,584 млн
Румунія
-
$84,304 млн
$103,931 млн
-
Польща
-
-
$67,026 млн
-
$19,368 млн
Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України
Українським виробникам сої вже вдалося закріпитися в Європі, Туреччині та Єгипті, і це прекрасний результат. Україна є одним із провідних виробників сої в Європі та експортує її у значних обсягах як сировину. Експорт сировини залишається значною частиною ринку, оскільки деякі країни використовують її для подальшої переробки.
Проте хоч сої буде достатньо, заробіток у аграріїв очікується менший, адже ринок олійних знаходиться під тиском ринку нафти, що є його особливістю, додають в асоціації «Укроліяпром». Тут прогнозують, що до нового року високих цін не варто очікувати.
Не відкидають ще незначне зниження ціни на сою на Любарецькому соєпереробному заводі (ЛСЗ), де переробляють 3600 т сировини на місяць. Досвід підприємства вказує, що ціна на сою, коли жнива набиратимуть обертів, трохи просяде, адже ті, кому потрібні швидкі кошти, або хто не має можливості зберігати, одразу її продаватимуть. Згодом піде зростання.
В УКАБ додають, що завдяки налагодженому експорту агропромислової продукції через морські порти Одеської області в Україні порівняно з минулим роком спостерігається зростання ціни на всі види зернових та олійних, крім сої. Саме тому цього року їй не вдасться посісти місце найбільш прибуткової культури.
Світлана Литвин, аналітик УКАБ
Це відбувається внаслідок збільшення пропозиції як на внутрішньому ринку, так і на світовому. На світовому ринку поточного маркетингового року очікується зростання збору врожаю на 8% — до 428 млн т, що також має свій вплив на український ринок.
Щодо якості продукції, то у Групі «Агротрейд» зазначають, що, незважаючи на цьогорічну посуху, яка вплинула на врожайність, основний якісний показник сої — вміст білка — перебуває на високому рівні.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд»
Але є нетипове забарвлення зеленого кольору, що стало результатом раннього дозрівання культури. Це також викликано дією високих температур.
Водночас аналітики Spike Brokers констатують, що якість сої нового урожаю подекуди не відповідає експортним стандартам. На сьогодні перевищує експортні норми якості високий вміст зелених зерен у сої з центральної України.
Що ж до інших показників, зокрема рівня протеїну, то за норми ДСТУ 37% соя нового врожаю подекуди показує на 10% нижче.
Галина Матвійчук, співвласниця і комерційна директорка Любарецького соєпереробного заводу
Ми працюємо третій сезон, і варто відмітити, що у ранньої сої часто спостерігається низький рівень протеїну. Проте цього року він особливо низький: бачили і 30%, і 32%, і навіть 28%. Однак є очікування, що все ж таки більшість урожаю матиме класичний протеїн — 37% плюс.
На Любарецькому соєпереробному заводі не очікують дефіциту високопротеїнової сої, адже мають достатньо партнерів, які вирощують її завдяки висіву посівного матеріалу високої якості. Також Галина Матвійчук уточнює, що в межах ініційованої ЛСЗ програми допомоги малому фермеру приймають і сою з низьким протеїном. Головне, щоб вона відповідала іншим показникам якості ДСТУ, була не гнилою та не пересушеною. Нестачу компенсують змішуванням із соєю з високим протеїном, наприклад 41%, щоб макуха відповідала нормам ДСТУ, адже на заводі не використовують штучний протеїн та інші домішки.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua