фермери

У Рівненській області відбулася презентація можливостей консультаційного Центру розвитку фермерства «Врожай Перемоги».

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

На Івано-Франківщині за 9 місяців 2023 року утворено 19 нових фермерських господарств.

З початком повномасштабного вторгнення весь аграрний сектор зазнає збитків. Та найбільше потерпають сільгоспвиробники з невеликим земельним банком до 1000 га. Низькі ціни на зерно, ускладнена логістика, дефіцит кадрів — це те, з чим дрібним фермерам доводиться стикатися щодня.

У Глибоцькій громаді Чернівецької області триває будівництво другої черги зернового перевантажувального терміналу. Перша черга була закінчена у грудні 2022 року. Комплекс дозволив налагодити перевезення зерна до Румунії і розвантажити автошляхи. Таким чином громада долучилася до захисту економічного фронту держави.

Малі сільгоспвиробники на прикордонних і окупованих територіях мають низку виробничих та фінансових проблем.

Окрім низьких цін на вирощене зерно, аграрії мають ще й складнощі з реалізацією продукції. За умов, коли ціни на ринку впали, а вартість логістики зросла, постає запитання: чи виживуть фермери?

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ковтуна О.В.», що знаходиться у селі Українка на Миколаївщині, до початку повномасштабного вторгнення постійно інвестувало кошти у розвиток для налагодження виробничого процесу: закуповували інноваційну техніку, поливні системи, будували склади тощо. Після деокупації Миколаївської області підраховують знищену техніку та збитки.

Сіяти озимі, як і раніше, чи зменшувати під ними площу? Таке питання сьогодні стоїть перед українськими аграріями. Головна причина — низька ціна, яка заводить їх навіть не в нуль, а у великий мінус.

Переробне підприємство на Харківщині працює цілодобово з 1998 р. Навіть в перші місяці повномасштабного вторгнення росії тут не зупинилося виробництво круп, забезпечуючи продовольчу безпеку не лише області, а й всієї України. Нині за підтримки міжнародних партнерів ТОВ «ТЕРРА» планує наростити експортний потенціал та зосередитись на розвитку аграрного та переробного напрямку в східному регіоні.

Хоча цьогорічний урожай на 20% більший, ніж торішній, проте непомірно високі витрати на логістику та блокада росією чорноморських портів України зробили транспортування зерна занадто дорогим.

Місто Копичинці на Тернопільщині називають ковбасною столицею України. Тут настільки розвинене виробництво м’ясних продуктів, що в довоєнний час візитки міського голови були їстівними — його контактні дані були розміщені на невеликих шматочках в’яленої свинини. Сьогодні в Копичинецькій ТГ продовжують активно розвивати підприємницьку діяльність і створюють сприятливі умови для життя та бізнесу.

Уряд США через Програму USAID АГРО у межах ініціативи AGRI-Україна безоплатно надасть українським агровиробникам 1700 посівних одиниць насіння озимого ріпаку, якого вистачить орієнтовно для посіву 5100 га.

Багатьох аграріїв Чернігівщини турбує питання подальшого збуту зібраних зернових, адже нині сільгоспвиробники області опинилися перед складним вибором через заблоковані південні порти і високі затрати на транспортування до західних кордонів.

Понад 110 тис. аграріїв уже зареєструвалося в Державному аграрному реєстрі (ДАР). З них 70% є одноосібниками, адже в Україні немає законодавчого зобов’язання одноосібникам звітувати в Державній статистичній службі з приводу того, що вони виробляють.

Однією з найпоширеніших форм ведення аграрного бізнесу в Україні є фермерське господарство. На кінець 2022 року, попри війну, кількість фермерських господарств в Україні дорівнювала 32,5 тис. З них, за даними Держстату, майже 29 тис. мали в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь.

Як на початку війни, так і на даний час у Попівській громаді на Сумщині здійснює свою діяльність 67 господарюючих суб’єктів агропромислового напряму, з них 32 — фермерські господарства. В умовах сьогодення аграрії зіштовхнулися з низкою проблем: порушення логістичних ланцюгів та каналів збуту сільгосппродукції, високі ціни на ресурси і водночас низькі ціни на вирощений урожай.

Сільгосппідприємства, які працюють із «Астартою» постійно, навчилися вирощувати цукровий буряк: вміють досягати високих урожаїв та якості сировини. Менеджери компанії на місцях час від часу зустрічаються з кожним здавачем у своєму регіоні. Комунікація будується онлайн і офлайн 24/7 для оперативного реагування та вирішення проблем, які виникають у фермерів.

На Хмельниччині у підприємстві «Святець» давно вирощують цукровий буряк. Коли компанія «Астарта» модернізувала цукрові заводи і налагодила партнерську роботу з аграріями, цукровий буряк став незмінною культурою. Цього року його тут посіяли 300 га.

Україна тримає стратегічний курс на євроінтеграцію, і прогресивні аграрії, попри всі економічні складнощі, вже впроваджують європейські стандарти у виробництво. Одним із найважливіших аспектів цього процесу є дотримання правил сталого землеробства.