фермери

Щоб забезпечити зміцнення та розвиток жіночого фермерства в умовах повномасштабної війни, яку росія розв’язала проти України, міжнародна сільськогосподарська науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience оголосила про проведення освітньо-грантової програми для жінок-фермерок TalentA-2023. Сукупний грантовий фонд програми для розвитку жіночого фермерства та зміцнення сільських громад під час війни складає понад 1 млн грн.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.

Аграрний сезон для Прилуцького району на Чернігівщині має виняткову важливість, адже найбільша частина доходу району надходить від сільгосппідприємств. Тож аграрії планують цього сезону засіяти весь земельний фонд — понад 270 тис. га.

У Шевченківській громаді, яка є однією з найбільших на Миколаївщині, майже половина населених пунктів перебували в окупації. Ситуація була складною, і загиблих могло бути набагато більше, якби вчасно не провели евакуацію населення. До війни тут мешкало 14,5 тис. людей, а зараз з урахуванням усіх, хто повернувся, — близько 7,5 тисяч.

У господарстві ПП «Андріївка» на Харківщині планують цього року збільшити посіви гороху втричі — до 400 га. Насамперед це пов'язано з високою ціною на добрива.

До Державного аграрного реєстру (ДАР) потрібно додати розділ «Кооперація», де зможуть реєструватися кооперативи та вказувати перелік своїх послуг. Це допоможе їм швидко масштабуватися.

Верховна Рада України готує до розгляду законопроєкт, яким фермерські господарства зобов’яжуть трансформуватись у ТОВ або припинити діяльність.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Більшість малих фермерів (від 5 до 100 га) України позитивно оцінюють стан свого бізнесу попри наявні труднощі в 2022 році.

Через здоржчання міндобрив аграрії шукають альтернативи.

Власники ферми «Зелений гай» планують перехід до карбонового маркування. Наразі вони намагаються максимально зменшити негативний слід, який залишає їхнє виробництво.

Посівна цього року на Херсонщині буде складною. Наразі відпрацьовуються шляхи розв'язання проблем з Української аграрною радою, адже без державної підтримки херсонські фермери не зможуть працювати.

Через складну і довгу логістику фермери не встигають продати урожай та закупити все необхідне для посівної — паливно-мастильні-матеріали, мінеральні добрива та інші ресурси. Часу немає, адже деякі роботи не можна перенести на більш пізній термін.

Фермери подали близько 500 заявок на розмінування полів. За попередніми оцінками, загалом потрібно оглянути на наявність забруднень боєприпасами близько 2,5 млн га сільськогосподарських угідь.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

ФГ «Україна», що на Дніпропетровщині, через обстріли росіян зазнало мільйонних збитків. Поля господарства розташовані у менш ніж 10 км від лінії фронту.

У сироварні «Зелений гай» сьогодні виробляють 56 видів сиру. Спочатку сировину купували, але якість її не завжди подобалась, а тут ще й з початком війни корів поменшало, якість молока знизилась, логістика здорожчала. Тож зараз працюють виключно на власній сировині — коров’ячому, козячому, овечому молоці, а інколи буває і віслюче.

Для аграріїв соняшник є однією з найбільш привабливих культур з погляду прибутку.

Війна вносить корективи в усі сфери життя, й аграрний бізнес підлаштовується до цих умов, але зараз дійсно не вистачає працівників у даній галузі.