
Україна на шляху до того, щоб стати членом єдиного ринку ЄС до 2027 року. Це означає повну відсутність будь-якого кордону з країнами ЄС та дію таких принципів як свобода руху товарів, послуг, людей і капіталу.

Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину.

Запущено першу у світі платформу штучного інтелекту для сімейних фермерських господарств. Платформа Hi Saai на базі WhatsApp використовує мільярди точок даних в інтернеті для розробки складної структури, в межах якої повна відповідь на низку запитань, пов'язаних із фермою, дається протягом кількох хвилин.

У Буцькій громаді на Черкащині фермерів спрямовують на переробку зернової продукції, та й молочної також, щоб не повторилась ситуація, як на початку війни, коли вони залишились без можливості фінансування.

Станом на початок лютого 2023 року закупівельні ціни для аграріїв Миколаївщини залишаються нижчими майже втричі від довоєнних. Плануючи сільськогосподарський сезон, фермери змушені скорочувати обсяги посівів і шукати нові нішеві культури.

До війни в Буцькій громаді на Черкащині основним напрямом розвитку визначили туризм, адже головною родзинкою даного регіону є Буцький каньйон, який входить до переліку 7 чудес України. Саме до нього приїздить найбільше відвідувачів, тож мати таку красу і не використати цей ресурс в інтересах громади було б неправильно. Але війна тимчасово переформатувала плани громади.

Цього сезону аграрії переключаються на вирощування олійних, зокрема прогнозується, що значно збільшаться площі під соняшником. До такого рішення сільгоспвиробників змушує економіка, щоб цього року працювати не в збиток чи нуль, а з певною прибутковістю.

У 2022 році від полтавських аграріїв було подано багато заявок на участь у програмі, що фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.

Савинська громада Харківської області переважно займається сільським господарством. Через окупацію багато місцевих аграріїв не сіялися. Зараз у них головна проблема — розмінування, щоб відновити роботу.

Тепла погода сприяє хорошому врожаю, щоправда, графік підживлення та обробки зміститься: озиму пшеницю потрібно буде підживлювати в лютому, оскільки вона витягне всі мікроелементи.

З метою розширення доступу фермерів з обсягом землі до 500 га до кредитних ресурсів урядом прийнято рішення про утворення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Створення фонду здійснювалося за безпосередньої підтримки Світового банку, який впроваджує проєкт «Зміцнення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

У ФГ «Геркулес» на власному елеваторі, який працює на альтернативних джерелах, послуги з сушіння кукурудзи зросли вдвічі.

У ФГ «Господар» на Полтавщині планують збільшити площу під овочами та перейти на поливне овочівництво. Але з його організацією виникли проблеми.

Сьогодні державі доцільно було б підтримувати розвиток теплиць від 20 соток, хоча це теж забагато.

ФГ «Господар» на Полтавщині обробляє 200 га землі. Минулого року під овочами було 30 га, а нині планують збільшити площу та перейти на поливне овочівництво.

Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами. Аграріям у зоні бойових дій та на деокупованих територіях не вистачає на це грошей.

Цей рік для буковинських аграріїв минув непогано, зважаючи на всі складнощі. Деякі культури добре вродили, іншим завадила посуха, а деякі вийшли в нуль.

Через бойові дії на території Миколаївської області не всі аграрії змогли провести посівну кампанію та зібрати врожай.

Найголовнішою і найдорожчою проблемою є логістика. Вона істотно впливає на вартість зерна, адже лягає на плечі фермера. Чим більша черга на митниці, тим більша для аграрія ціна.

Цьогоріч аграрії змогли витримати фінансове навантаження завдяки тому, що багато агропідприємств мали запаси з 2021 року, а матеріально-технічні ресурси були закуплені ще за старими цінами. Цього року ситуація для сільгоспвиробників стала доволі критичною.