Виклики, з якими стикнулися українські сільгоспвиробники, примушують їх припиняти свою діяльність.
Про це іспанським виданням розповів генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє УАК.
«Ми знали, що багато чого піде не так. Але ми не очікували, що третина підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства залишить ринок», — зазначив експерт.
Зважаючи на те, наскільки високим залишається тиск на виробників, він очікує, що до кінця зернового року ще 10-20% підуть тим же шляхом.
Найбільше постраждали малі виробники, тоді як великі компанії мають більші фінансові подушки для виживання. Однак, попереджає Павло Коваль, якщо наступного року все залишиться так само, наслідки можуть стати критичними і для них.
Проблем, створених російським вторгненням, настільки багато, що їх усі неможливо перерахувати, наголошує генеральний директор УАК. Йдеться про заміновані поля, мобілізацію працівників, дефіцит фінансових ресурсів, низькі ціни на зерно та високі витрати на логістику тощо.
«Оскільки маршрутів для вивезення зерна з країни менше, ціни на транспортування всередині України залишаються надто високими, знижуючи маржу виробників, збільшуючи витрати на страхування та фрахт. Вирощувати кукурудзу та пшеницю вже невигідно», — наголошує він.
Зменшення експорту також означає, що більше зерна потрібно зберігати в Україні, що обмежує простір, доступний для майбутніх урожаїв сої та кукурудзи. Внаслідок цього одні виробники відкладають збирання врожаю в надії, що взимку чи навесні ситуація покращиться, а інші залишають свої поля під паром, пояснює Коваль.
Фахівець підкреслює, що ці фактори призводять до втрати Україною світових ринків.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Виробництво гречки в Україні прогнозується на рівні 83 тис. т, що демонструє певне зростання порівняно з минулим роком, коли було вироблено 71 тис. т.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.