Виклики, з якими стикнулися українські сільгоспвиробники, примушують їх припиняти свою діяльність.
Про це іспанським виданням розповів генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє УАК.
«Ми знали, що багато чого піде не так. Але ми не очікували, що третина підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства залишить ринок», — зазначив експерт.
Зважаючи на те, наскільки високим залишається тиск на виробників, він очікує, що до кінця зернового року ще 10-20% підуть тим же шляхом.
Найбільше постраждали малі виробники, тоді як великі компанії мають більші фінансові подушки для виживання. Однак, попереджає Павло Коваль, якщо наступного року все залишиться так само, наслідки можуть стати критичними і для них.
Проблем, створених російським вторгненням, настільки багато, що їх усі неможливо перерахувати, наголошує генеральний директор УАК. Йдеться про заміновані поля, мобілізацію працівників, дефіцит фінансових ресурсів, низькі ціни на зерно та високі витрати на логістику тощо.
«Оскільки маршрутів для вивезення зерна з країни менше, ціни на транспортування всередині України залишаються надто високими, знижуючи маржу виробників, збільшуючи витрати на страхування та фрахт. Вирощувати кукурудзу та пшеницю вже невигідно», — наголошує він.
Зменшення експорту також означає, що більше зерна потрібно зберігати в Україні, що обмежує простір, доступний для майбутніх урожаїв сої та кукурудзи. Внаслідок цього одні виробники відкладають збирання врожаю в надії, що взимку чи навесні ситуація покращиться, а інші залишають свої поля під паром, пояснює Коваль.
Фахівець підкреслює, що ці фактори призводять до втрати Україною світових ринків.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Українські сільгоспвиробники станом на 8 вересня обмолотили 6,85 млн га, що становить 59% від прогнозованих площ.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.