Альтернатива пшениці: чому житній хліб в Україні залишається преміальним

17 серпня 2026, 06:17 855

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Загалом за останнє десятиліття в Україні спостерігається скорочення площ під житом через переорієнтацію аграріїв на більш рентабельні зернові та олійні культури. На тенденцію до зменшення посівів звертають увагу борошномели та хлібопекарі. Адже в деякі роки сировини не вистачає, і доводиться імпортувати жито для закриття потреб переробки. 

Відповідно до статистики виробництва і площ під житом, починаючи з 90-го року, в Україні можна визначити декілька періодів: 

  • у 90-х роках виробництво жита було на рівні 1 млн т, а посівні площі становили 500 тис. га;
  • у 2005 році почалося різке зменшення виробництва жита;
  • у 2015 та 2022 роках теж спостерігалося помітне скорочення виробництва жита через втрату ринку споживання. 

Водночас були й пікові періоди, коли посівні площі під житом в Україні зростали до 175 тис. га, а виробництво становило 600 тис. т, але потім знову просідало. 

Андрій Біленький, керівник аналітичного відділу компанії «Укрпромінвест-Агро»

Основна причина зниження виробництва, на мою думку, — у зменшенні ринку споживання. Якщо в країні скорочується кількість населення, то, відповідно, ринок на це реагуватиме, так само і в інших культур будуть зменшуватись посівні площі та виробництво.

Отримавши мінус раз, аграрій не сіятиме жито вдруге 

Непогані врожаї жито дає на піщаних ґрунтах. Досвід одного з найбільших підприємств України з виробництва пшеничного та житнього борошна ТОВ «Ньюсфера» свідчить, що на Поліссі пшениця дає урожайність 50-60 ц/га, а жито — 45-60 ц/га залежно від вологи. При цьому вирощування пшениці в цьому регіоні приблизно на 30% дорожче, ніж жита.

Максим Рихлівський, директор ТОВ «Ньюсфера»

Якби був стабільний попит на жито, то аграрії вирощували би цю культуру. З початком повномасштабної війни багато відпало посівних площ, оскільки на Сумщині та Чернігівщині прострілюється територія, і землі просто не засіваються. Інше питання — ціни: якщо на ринок виходить великий обсяг, ціна зменшується, і рентабельність виробника нульова. Вже 3-4 роки ми спілкуємося з фермерами і намагаємося придумати якийсь інструмент, щоб мотивувати їх вирощувати жито. Але якщо аграрій кілька років поспіль отримував мінусову рентабельність, то він цю культуру не буде вирощувати.

За словами Андрія Біленького, жито — досить стійка культура, її можна вирощувати на піщаних і кислих ґрунтах, вона не боїться холоду. Середня врожайність жита за останні 5-6 років, згідно з офіційними даними Держстату, складає приблизно 3 т/га. Саме врожайність для сільгоспвиробника є важливим показником у розрахунку маржі на гектар.

Продакт-менеджер ТОВ «Віломікс Україна», яке займається реалізацією насіння жита, Святослав Кравчук говорить, що за останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.

Святослав Кравчук, продакт-менеджер ТОВ «Віломікс Україна»

Аграрії центральних і західних областей взагалі не вирощують жито. Фокус по цій культурі зосереджений в північній частині України, від Волині до Сум знаходиться 76% усіх посівів. Жито — перспективна культура для Полісся, і її рентабельність цікава для виробника. До того ж цього року перехідних залишків у країні немає, відповідно, ціна на жито зростатиме або залишиться на тому ж рівні.

Андрій Біленький, керівник аналітичного відділу компанії «Укрпромінвест-Агро»

У деякі роки жито може дотягнутися до пшениці, але не завжди. Рентабельність цього року впливає на намір фермерів посіяти культуру в наступному. Тобто коли в нас рентабельність і ціна підвищувались — збільшувалися площі під житом, коли ціна падала — скорочувалися. Тож рентабельність — один із головних чинників впливу на посівні площі. І щоб ми побачили більше виробництво жита, нам потрібна вища ціна. Тому слід шукати механізм, яким чином можна збільшити рентабельність. 

Запозичити модель пивоварного ячменю

Обговорюючи можливості та шляхи збільшення площ під житом в Україні під час круглого столу «Шляхи формування стабільного ринку жита в Україні», експерти зазначили, що ринок жита з погляду економіки має схожість із ринком пивоварного ячменю. Фактично стимулювання вирощування цієї культури відбувається трьома великими корпораціями, які споживають і виробляють солод в Україні, й вони, відповідно, постійно заохочували аграріїв через економічний механізм.

Учасники заходу розповіли, що на ринку неофіційно діяло правило, що вартість пивоварного ячменю на 15% вища від ціни фуражного. І для аграріїв це був певний знак і сигнал, що культуру можна вирощувати, адже є ціна і збут. Тому така модель може спрацювати і з житом, її лише потрібно напрацювати спільно всім учасникам ринку — переробникам, аграріям, насіннєвим компаніям. Якщо в Україні буде високий рівень споживання жита, приваблива ціна і вибудуваний економічний механізм для аграрія на відповідну культуру, площі під житом можуть збільшитися. 

Наразі за фінансування уряду Канади в Україні розпочали дослідження ринку нішевих культур (жито, просо, овес). Отримані результати ляжуть в основу подальших програм підтримки українських виробників та переробників програмами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). 


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua