Основна причина зниження виробництва, на мою думку, — у зменшенні ринку споживання. Якщо в країні скорочується кількість населення, то, відповідно, ринок на це реагуватиме, так само і в інших культур будуть зменшуватись посівні площі та виробництво.
Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.
Загалом за останнє десятиліття в Україні спостерігається скорочення площ під житом через переорієнтацію аграріїв на більш рентабельні зернові та олійні культури. На тенденцію до зменшення посівів звертають увагу борошномели та хлібопекарі. Адже в деякі роки сировини не вистачає, і доводиться імпортувати жито для закриття потреб переробки.
Відповідно до статистики виробництва і площ під житом, починаючи з 90-го року, в Україні можна визначити декілька періодів:
Водночас були й пікові періоди, коли посівні площі під житом в Україні зростали до 175 тис. га, а виробництво становило 600 тис. т, але потім знову просідало.
Основна причина зниження виробництва, на мою думку, — у зменшенні ринку споживання. Якщо в країні скорочується кількість населення, то, відповідно, ринок на це реагуватиме, так само і в інших культур будуть зменшуватись посівні площі та виробництво.
Непогані врожаї жито дає на піщаних ґрунтах. Досвід одного з найбільших підприємств України з виробництва пшеничного та житнього борошна ТОВ «Ньюсфера» свідчить, що на Поліссі пшениця дає урожайність 50-60 ц/га, а жито — 45-60 ц/га залежно від вологи. При цьому вирощування пшениці в цьому регіоні приблизно на 30% дорожче, ніж жита.
Якби був стабільний попит на жито, то аграрії вирощували би цю культуру. З початком повномасштабної війни багато відпало посівних площ, оскільки на Сумщині та Чернігівщині прострілюється територія, і землі просто не засіваються. Інше питання — ціни: якщо на ринок виходить великий обсяг, ціна зменшується, і рентабельність виробника нульова. Вже 3-4 роки ми спілкуємося з фермерами і намагаємося придумати якийсь інструмент, щоб мотивувати їх вирощувати жито. Але якщо аграрій кілька років поспіль отримував мінусову рентабельність, то він цю культуру не буде вирощувати.
За словами Андрія Біленького, жито — досить стійка культура, її можна вирощувати на піщаних і кислих ґрунтах, вона не боїться холоду. Середня врожайність жита за останні 5-6 років, згідно з офіційними даними Держстату, складає приблизно 3 т/га. Саме врожайність для сільгоспвиробника є важливим показником у розрахунку маржі на гектар.
Продакт-менеджер ТОВ «Віломікс Україна», яке займається реалізацією насіння жита, Святослав Кравчук говорить, що за останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.
Аграрії центральних і західних областей взагалі не вирощують жито. Фокус по цій культурі зосереджений в північній частині України, від Волині до Сум знаходиться 76% усіх посівів. Жито — перспективна культура для Полісся, і її рентабельність цікава для виробника. До того ж цього року перехідних залишків у країні немає, відповідно, ціна на жито зростатиме або залишиться на тому ж рівні.
У деякі роки жито може дотягнутися до пшениці, але не завжди. Рентабельність цього року впливає на намір фермерів посіяти культуру в наступному. Тобто коли в нас рентабельність і ціна підвищувались — збільшувалися площі під житом, коли ціна падала — скорочувалися. Тож рентабельність — один із головних чинників впливу на посівні площі. І щоб ми побачили більше виробництво жита, нам потрібна вища ціна. Тому слід шукати механізм, яким чином можна збільшити рентабельність.
Обговорюючи можливості та шляхи збільшення площ під житом в Україні під час круглого столу «Шляхи формування стабільного ринку жита в Україні», експерти зазначили, що ринок жита з погляду економіки має схожість із ринком пивоварного ячменю. Фактично стимулювання вирощування цієї культури відбувається трьома великими корпораціями, які споживають і виробляють солод в Україні, й вони, відповідно, постійно заохочували аграріїв через економічний механізм.
Учасники заходу розповіли, що на ринку неофіційно діяло правило, що вартість пивоварного ячменю на 15% вища від ціни фуражного. І для аграріїв це був певний знак і сигнал, що культуру можна вирощувати, адже є ціна і збут. Тому така модель може спрацювати і з житом, її лише потрібно напрацювати спільно всім учасникам ринку — переробникам, аграріям, насіннєвим компаніям. Якщо в Україні буде високий рівень споживання жита, приваблива ціна і вибудуваний економічний механізм для аграрія на відповідну культуру, площі під житом можуть збільшитися.
Наразі за фінансування уряду Канади в Україні розпочали дослідження ринку нішевих культур (жито, просо, овес). Отримані результати ляжуть в основу подальших програм підтримки українських виробників та переробників програмами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Міністерство сільського господарства США (USDA) покращило прогноз виробництва олійних культур у 2026/27 МР.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Європейський Союз за перші чотири тижні 2026/27 МР (1–26 липня) експортував 570,99 тис. т м'якої пшениці, що на 61,4% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Підприємство «Зоря Поділля», що входить до складу «Укрпромінвест-Агро», долучилося до збиральної кампанії.

Нішеві культури мають кращу маржинальність, але набагато більше ризиків. Іноді для фермера простіше працювати з уже знайомою культурою, яка буде мати меншу, але стабільну маржинальність і кращу прогнозованість.