Відкриття ринку Китаю для експорту українського пшеничного борошна не варто сприймати як сигнал до негайного старту постачань.
Про це заявив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, повідомляє пресслужба об’єднання.
Він наголосив, що відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи для майбутніх постачань, але не гарантує швидкого комерційного результату.
«Підписання цього протоколу (Протокол інспекційних, фітосанітарних та санітарних вимог — ред.) є важливим кроком для розширення доступу української продукції на ринок КНР... Це відкриває нові можливості для нарощування експорту продукції з доданою вартістю, зокрема пшеничного борошна. Водночас це і важливий крок для диверсифікації ринків збуту та зміцнення позицій України на глобальних ринках», — зазначив Родіон Рибчинський.
Експерт пояснив, що ключовою вимогою китайської сторони є простежуваність продукції. У випадку з борошном це означає не лише контроль готової партії, а й повну простежуваність пшениці, з якої вона вироблена. Саме цей елемент, за його словами, потребує часу для повноцінного запуску. Йдеться не про формальність, а про системну роботу, яку неможливо завершити за кілька тижнів.
Також Родіон Рибчинський пояснив, що важливим фактором залишається економіка постачань. Китайський ринок і раніше був складним для українського борошна через високий рівень ввізного мита і ПДВ, а нині до цього додаються логістичні та безпекові обмеження. Для такого напрямку потрібні великі партії, а їх відвантаження у нинішніх умовах ускладнене через ризики для портової інфраструктури та подорожчання морської логістики.
Родіон Рибчинський також звернув увагу, що Китай для українських борошномелів поки слід розглядати насамперед як стратегічну перспективу, а не як ринок, який уже зараз забезпечить відчутний експортний ефект.
«Попри це, саме підписання протоколу має велике значення для галузі: воно підтверджує, що українська система контролю безпечності харчових продуктів і саме борошно відповідають вимогам одного з найбільш складних і вимогливих ринків світу», — резюмував фахівець.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.