Подорожчання електроенергії через підвищення граничних цін (т.з. прайс-кепів) може призвести до масового банкрутства підприємств молокопереробної галузі.
Таку думку висловив голова Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, пише «Телеграф».
«Зараз найтяжчий період з початку війни для молокопереробки. Споживчі настрої погані з об’єктивних причин. Експорт майже зупинився, ще і помилки Кабміну у двосторонніх митних відносинах з країнами Середньої Азії (Узбекистан, Туркменістан), дорога сировина порівняно з Євросоюзом, відсутність держпідтримки та доступу до кредитів. Плюс, як завжди, затримки з оплатою від торгових мереж. Якщо ще піднімуть тариф на електроенергію, це може призвести до масового банкрутства підприємств галузі», — повідомив він.
Зазначається, що у жовтні минулого року, вперше з початку широкомасштабного вторгнення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядала можливість збільшення прайс-кепів на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) та балансуючому ринку на 50%, з 4000 грн/МВт-год до 6000 грн/МВт-год. Однак рішення щодо цього не було прийнято.
Вдруге, вже у лютому 2023 року, планувалось підвищити максимальні граничні ціни на РДН, ВДР з 4000 грн/МВт-год до 4952 грн/МВт-год. Проте комісія не побачила підстав для перегляду граничних цін через зміну ринкової ситуації та зняла з розгляду це питання.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Ситуація ринку молочної продукції України, насамперед у сегменті сирів, погіршилась у першому півріччі 2026 року.

Україна у травні збільшила імпорт молочних продуктів до 7,92 тис. т, що на 41% більше відносно квітня 2026 року і на 57% більше відносно травня 2025 року.

Алжир посідає друге місце в світі за обсягом імпорту сухого молока. Вимоги до логістики та якості продукції надзвичайно високі, тому робота з цією країною — «знак якості» для експортерів молочної продукції.

Українські провідні виробники сиру вже досягли якості та асортименту продукції рівня конкурентів завдяки модернізації обладнання й технологій.

Стратегія уряду України на дерегуляцію бізнесу може мати негативний вплив на молочний сектор.

Українські експортери молочних продуктів наблизилися до вичерпання чинних квот до Євросоюзу за багатьма позиціями. Це призведе до зупинки експорту до ЄС.

Українські молочні підприємства закликають державу забезпечити рівні умови ведення бізнесу.