Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час Challenge АГРО.
«Тільки через переробку можна дати додану вартість всій аграрній галузі. Адже корова — це все: від молока до розвитку технологій. На жаль, лише кілька потужних компаній можуть отримати додану вартість, а решта працюють за нормами минулого сторіччя. Нам потрібні інвестиції», — зазначив Вадим Чагаровський.
Як розповів експерт, маленька країна Нова Зеландія виробляє 22 млн тонн, країни Прибалтики за два роки переорієнтувались на світовий ринок, і тепер там виробляють концентрати і високорозчинне молоко.
«Але в цих країн були фінансові ресурси. Натомість у нас немає потужних фінансових інститутів для інвестицій. Мине ще 5-6 років, і матимемо на полицях не українські, а польські чи чеські молочні продукти. Тобто, наша молочна галузь зникне, а до нас прийде вся Східна Європа», — зазначає Вадим Чагаровський.
За його словами, на модернізацію молочної галузі Польща отримала від ЄС 24 млрд євро. Тепер ця країна є лідером в Європі за виробництвом «молочки» і має 4-те місце по ВВП, а також входить до двадцяти розвинених країн світу. Також ЄС за останні 10 років інвестував у молочну галузь Німеччини 68 млрд євро, Франції — 56 млрд євро.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Українські сировари продовжують потерпати від логістичних проблем, спричинених російськими обстрілами, однак поступово адаптуються до нових умов роботи.

Україна за результатами восьми місяців 2026 року стала нетто-імпортером молочних продуктів.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на торгах 15 вересня знизився на 1,1% — до $3,868 тис. — уперше за 5 останніх аукціонів (з 7 липня).

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.