законодавство

У першу чергу будувати біометанові заводи мають власники сировини, але, спираючись на техніко-економічні обґрунтування, можна дійти висновку, що сільгосппідприємства з земельним банком від 5 тис. га цілком підходять для виробництва 5 млн кубів біометану на рік.

Першим продуктом, який отримав маркування державним логотипом України для органічної продукції, став органічний карпатський трав’яний чай від ТОВ «Мольфар Еко», який пропонує у своїх потягах «Укрзалізниця».

Українська зернова асоціація висловила стурбованість через сплеск ініціатив нового законодавчого регулювання експорту зерна, коли на ринку вже почали діяти нові правила експорту, запроваджені урядом.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до профільних комітетів Верховної Ради України з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт «Про електронні аграрні розписки» (№9266), який 13 липня 2023 року вже було прийнято у першому читанні.

Україна має вигідне географічне розташування та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування хмелю.

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища» (№10135).

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (№3339-IX) запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.

Доопрацьований проєкт Закону «Про хміль та хмелепродукти» (№9234) було представлено під час засідання парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (№5839).

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Верховна Рада України на засіданні 23 серпня ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт закону «Про державне регулювання генетичноінженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (№5839).

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

Депутати Верховної Ради схвалили у другому читанні законопроєкт N9030, який увідповіднює до міжнародних практик та сучасних трендів виробництво вина невеликими виноробними господарствами.

Верховна Рада прийняла Закон «Про державні резерви» №9079, що спрямований на реформування чинної системи державного матеріального резерву. За прийняття документу в цілому проголосувало 255 народних депутатів.

Однією з найпоширеніших форм ведення аграрного бізнесу в Україні є фермерське господарство. На кінець 2022 року, попри війну, кількість фермерських господарств в Україні дорівнювала 32,5 тис. З них, за даними Держстату, майже 29 тис. мали в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь.

1 липня 2021 року в Україні був відкритий ринок землі. Під час війни ринок не зупинився: продаж, передача в оренду, купівля — всі ці процеси відбуваються постійно, формуючи непогані доходи як землевласникам, так і до бюджету країни.

Верховна Рада України 10 червня 2023 року прийняла евроінтеграційний закон України про захист прав споживачів (№6134).

Нове законодавство, що стосується виноробної галузі, практично не узгоджується з галузевими організаціями, а є роботою певних лобістських груп, які пропонують ініціативи під прикриттям євроінтеграції.

Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.