законодавство

Верховна Рада України на засіданні 23 серпня ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт закону «Про державне регулювання генетичноінженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (№5839).

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

Депутати Верховної Ради схвалили у другому читанні законопроєкт N9030, який увідповіднює до міжнародних практик та сучасних трендів виробництво вина невеликими виноробними господарствами.

Верховна Рада прийняла Закон «Про державні резерви» №9079, що спрямований на реформування чинної системи державного матеріального резерву. За прийняття документу в цілому проголосувало 255 народних депутатів.

Однією з найпоширеніших форм ведення аграрного бізнесу в Україні є фермерське господарство. На кінець 2022 року, попри війну, кількість фермерських господарств в Україні дорівнювала 32,5 тис. З них, за даними Держстату, майже 29 тис. мали в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь.

1 липня 2021 року в Україні був відкритий ринок землі. Під час війни ринок не зупинився: продаж, передача в оренду, купівля — всі ці процеси відбуваються постійно, формуючи непогані доходи як землевласникам, так і до бюджету країни.

Верховна Рада України 10 червня 2023 року прийняла евроінтеграційний закон України про захист прав споживачів (№6134).

Нове законодавство, що стосується виноробної галузі, практично не узгоджується з галузевими організаціями, а є роботою певних лобістських груп, які пропонують ініціативи під прикриттям євроінтеграції.

Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.

Можна безкінечно перераховувати кількість складнощів, з якими зіштовхнулись агровиробники, починаючи з 24 лютого 2022 року. Лише станом на 1 січня 2023 року прямі збитки сільгоспвиробників складали $7 832,4 млн, у той час як непрямі втрати оцінювались у $30 237,9 млн.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Нещодавно Верховною Радою України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» №8369 від 19.01.2023, яким вводяться адміністративна відповідальність і недопуск транспортних засобів до участі в дорожньому русі без сезонних шин.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9032-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин».

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

З початком збройної агресії російської федерації проти України, серед іншого, стало актуальним питання володіння земельними ділянками громадянами країни-агресора та її пособників. Законодавство України встановлює певні обмеження та умови для набуття іноземними громадянами права власності на земельні ділянки.

Фермери побоюються, що залишаться без державної підтримки у разі прийняття законопроєкту, який передбачає перереєстрацію усіх фермерських господарств у господарські товариства (№6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період»).

В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.

Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.

Серйозне оновлення правил Міністерства сільського господарства США (USDA) поширюється на вітчизняні органічні продукти та імпорт органічних продуктів харчування. Це вважається найбільш актуальним оновленням для сектору з часу прийняття в країні закону про виробництво органічних продуктів у 1990 році.