законодавство

Можна безкінечно перераховувати кількість складнощів, з якими зіштовхнулись агровиробники, починаючи з 24 лютого 2022 року. Лише станом на 1 січня 2023 року прямі збитки сільгоспвиробників складали $7 832,4 млн, у той час як непрямі втрати оцінювались у $30 237,9 млн.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Нещодавно Верховною Радою України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» №8369 від 19.01.2023, яким вводяться адміністративна відповідальність і недопуск транспортних засобів до участі в дорожньому русі без сезонних шин.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9032-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин».

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

З початком збройної агресії російської федерації проти України, серед іншого, стало актуальним питання володіння земельними ділянками громадянами країни-агресора та її пособників. Законодавство України встановлює певні обмеження та умови для набуття іноземними громадянами права власності на земельні ділянки.

Фермери побоюються, що залишаться без державної підтримки у разі прийняття законопроєкту, який передбачає перереєстрацію усіх фермерських господарств у господарські товариства (№6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період»).

В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.

Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.

Серйозне оновлення правил Міністерства сільського господарства США (USDA) поширюється на вітчизняні органічні продукти та імпорт органічних продуктів харчування. Це вважається найбільш актуальним оновленням для сектору з часу прийняття в країні закону про виробництво органічних продуктів у 1990 році.

Україна з потужним аграрним сектором як гарантом європейської та світової продовольчої безпеки має з гідністю увійти в сім’ю європейських країн.

Попри те, що йде війна, Україна залишається одним із найважливіших гравців на світовому ринку зерна і продовжує експортувати сільськогосподарські товари через зерновий коридор у межах Чорноморської зернової ініціативи. Втім, експортна виручка від реалізації цих товарів не завжди вчасно повертається до України.

Генетичні модифікації рослин зазвичай націлені на стійкість до окремих гербіцидів (гліфосати, дикамба тощо), стійкість до шкідників (лускокрилі тощо), стійкість до вірусів, стійкість до посухи та інших стресових явищ, поліпшення якісних характеристик продукції (вміст крохмалю, краща перетравність кормів тощо).

Верховна Рада України ще у 2004 р. ухвалила Закон України «Про молоко i молочні продукти», який переглядався 7 разів, і неодноразово вдосконалення використовувалося у цілях, далеких від інтересів молочної галузі.

Україна минулого року посіла 5-те місце у світі за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу.

Україна адаптувала своє аграрне законодавство до європейських стандартів більше як на 60%.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

12 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1154 та внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Незважаючи на прийняття постанови, для аграріїв залишається болючим питання блокування податкових накладних, яке не завжди виправдане та обґрунтоване.

Беззаперечним є той факт, що на стан довкілля впливає порушення природних екосистем внаслідок обстрілів, знищення ґрунтів, залишків важкої зброї, спалювання сотень гектарів полів та лісів, забруднення водних горизонтів, знищення інфраструктури.

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».