Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (№3339-IX) запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Відповідно до закону в Україні з'являться дієві інструменти контролю в сфері ГМО:
«Виробники, які планують займатися виробництвом/вирощуванням ГМО, до початку вирощування генетично модифікованих рослин повинні повідомити про намір здійснювати таку діяльність Мінагрополітики, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції», — зазначають у УКАБ.
Запроваджується європейська процедура оцінювання ризиків ГМО, з’явиться відкритий перелік суб’єктів, залучених до сфери ГМО, та реєстр полів. Передбачені значні штрафи за обіг нелегального ГМО.
Закон набирає чинності через 3 роки — з 16 вересня 2026 року. За цей час має сформуватися система підзаконних нормативних актів, яка забезпечить комплексне виконання норм закону.
«З моменту набуття Україною статусу держави – члена ЄС одразу скасують усі реєстрації сортів ГМО, які відсутні у європейських реєстрах. Відомості, що містяться у Державному реєстрі ГМО, втрачають статус офіційної інформації. Заявки, які подані на державну реєстрацію, щодо яких не прийнято рішення про внесення до Державного реєстру ГМО, повертаються заявнику без розгляду», — уточнюють фахівці.
Установлено, що з дня набрання чинності цим законом забороняються:
«Функціонування такої системи має викорінити нелегальний обіг ГМО й зробити цю сферу прозорою і зрозумілою не тільки виробнику, а й кінцевому споживачу», — пояснюють експерти.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.