переробка

Програми державної підтримки та гранти успішно працюють для невеликих ініціатив, проте у питанні масштабних інвестицій для побудови конкурентної переробної галузі є певні складнощі у фінансуванні через війну.

«Агропродсервіс» рухається в глибоку переробку. Адже, щоб забезпечити роботою підприємство і покривати затрати, потрібно виробляти великі обсяги продукції.

Експорт ріпаку з України у жовтні не перевищить 135–140 тис. т проти 535 тис. т минулого року. Станом на 28 жовтня експортовано 125 тис. т.

Єдині фрукти, які «вистрелили» рекордною ціною цього сезону, — це черешня та особливо вишня.

Один із підрозділів ТОВ «Агропромислова компанія «МАЇС» почав будівництво заводу виробництва картоплі фрі на території індустріального парку в Черкаській області.

Промисловий об’єкт зі зручним логістичним розташуванням та готовими комунікаціями у Миколаєві виставили на продаж.

Мультизерновий переробний комплекс олійних культур OLVIA розпочинає роботу на Миколаївщині.

Експортно-кредитне агентство у вересні 2025 року забезпечило підтримку українського несировинного експорту на 343,8 млн грн.

Модернізовану технологію первинної обробки фундука впровадили на переробному заводі НВО «Філберт» у Одеській області.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило 30 нових заявок на загальну суму 168,7 млн грн у межах програми «Гранти для переробних підприємств».

Представники мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП) за минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали від банків 433 пільгових кредитів на загальну суму 1,2 млрд грн.

Маржинальність падає, конкуренція росте, а споживачі змінюють звички швидше, ніж будь-коли. Традиційні моделі бізнесу більше не працюють. Вихід один — шукати нові стратегії зростання.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

У Хмельницькому працює мобільна сокарня, куди кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік. До «Сокарні» люди привозять сировину, а забирають готовий продукт — від фрешу до пастеризованого соку в зручній тарі.

Український агробізнес може розвивати переробку та завойовувати нові ринки.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.

Агропромхолдинг «Астарта» має намір у 2026 році інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату близько €40 млн.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

В Україні станом на 11 вересня 2025 року зібрано 885 тис. т соняшнику проти понад 3 млн т торік.