Плюс 200 тис. т щомісяця: як діють мита на ринок олійних
Мито критично впливає на собівартість: аграрії готові відмовитися від сої
03 жовтня 2025, 05:56 1878
У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.
Соя йде в нуль
На сьогоднішній день немає механізму, за яким аграрії могли б довести митним органам, що товаровиробник є товаровиробником. У результаті маржинальність виробництва, зокрема сої, падає настільки, що постає питання, чи варто сіяти її взагалі.
«Звісно, все залежить від регіону, технології, проте для суттєвої частини виробників це вже питання: чи варто взагалі сіяти сою. Хоча це чудовий попередник для зернових і гарантована додаткова врожайність для наступної культури», — зазначили гравці ринку під час вебінару Trend&Hedge Club.
Зараз на переробку йде близько 50% сої, якщо ж цей обсяг зростатиме внаслідок неможливості продажу за кордон, виникне проблема реалізації шроту. До того ж не ГМ-соя майже не йде на переробку, в основному переробляються ГМ-сорти. А Європа приймає лише затверджені ГМ-лінії. Постає питання, чи готовий ринок до цього.
Де лишається додана вартість
Переробка не може конкурувати з експортом хоча б тому, що є суттєва різниця в вартості логістики, наголосив комерційний директор «Українського Аграрного Холдингу» Олександр Одосій.
«Вартість перевезення ріпаку складає близько 35 $/т, тоді як шроту коштуватиме 45-50 $/т, а олії — 50-55 $/т. Тобто на продуктах переробки втрачається 15-20 $/т. Додана вартість йде перевізникам, турецьким чи китайським судновласникам», — пояснив він.
Нині майже в усіх переробників ріпаку є проблеми з реалізацією продукції. В Україні споживання не розвинуте, а в Європі не готові брати продукцію, тому дисконтують. До того ж треба враховувати проблему сальмонельозу, що зумовлює швидкі терміни реалізації (до 14 днів) звільнення складів від виробленого шроту, щоб не було зараження.
«В Україні, з нашим умовно невеликим урожаєм і ще більш відносно невеликими обсягами переробки, неможливо акумулювати великі обсяги товару, потрібно міксувати. А це знову призводить до здорожчання», — розповів Олександр Одосій.
До того ж 70-80% переробних компаній є безпосередньо і виробниками. Вони обирають експорт ріпаку, а не переробку, оскільки це вигідніше.
«У даному випадку виграють 5-10 переробників, які дешевше купують сою за рахунок фермера. Тобто вони порахували, що вигідніше продавати ріпак, а не продукти переробки», — зазначив Олександр Одосій.
Різка зміна сівозміни
У довгостроковій перспективі подібні митні перепони взагалі вбивають галузь. Чи не найбільше від закону постраждала соя. Фермери не будуть збільшувати посіви, щоб везти продукцію на заводи замість експорту. Посіви будуть скорочуватися: зараз, певно, десятки холдингів і десятки тисяч фермерів розглядають варіант зміни сівозміни. Перепади в сівозміні можуть призвести до деградації полів, особливо якщо аграрії сфокусуються на соняшнику замість сої.
«Переробники отримають більше соняшнику в майбутньому. Згадаємо, що 2023 року ціна на сою була близько 470 $/т, на кукурудзу — 120-150 $/т. Соя була рентабельною, і багато хто пішов у цю культуру. Було посіяно до 3 млн га, тоді як під соняшником було 5 млн га, згідно з офіційними даними», — розповів комерційний директор «Українського Аграрного Холдингу».
Три кроки уряду
Виправити ситуацію з митом на сою та ріпак влада обіцяє вже цими вихідними. Тимчасове рішення — це висновок Торгово-промислової палати (ТПП), що стане достатнім доказом для митниці. Висновки ТПП оформлюються на кожну партію. Їх можна замовляти вже онлайн. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
«Уряд має прийняти рішення, що за наявності висновку ТПП, який підтверджує власне вирощування продукції агровиробником, мито не нараховується», — пояснив він.
Паралельно наступним кроком буде запуск системи моніторингу через реєстр ДАР.
«До 1 грудня треба обов'язково всім зареєструватися в ДАР, задекларувати площі, врожайність. І також треба слідкувати, щоб сума висновків ТПП не перевищувала реальний обсяг виробництва», — додав Тарас Висоцький.
На наступний рік запланована розробка постійного рішення — автоматизованої системи, що збиратиме дані з усіх реєстрів і декларацій.
«Орієнтовно з вересня наступного року все буде рахуватися автоматично, і тоді вже не буде потреби у висновках від жодних органів. Тобто зараз буде певна проміжна система умовно на рік, а в надалі — система, що підтягуватиме дані з усіх реєстрів», — зазначив заступник міністра.
Чи повернуть гроші?
Щодо компенсації вже сплачених агровиробниками коштів, то їхнє повернення можливо лише за умови внесення відповідних змін до законодавства.
«Правки написані, подані народними депутатами, зокрема до таких важливих законопроєктів, як Державний бюджет 2026 року. Але дискусія триває. Гарантувати, що зміни до законодавства будуть затверджені, неможливо. На жаль, немає єдиної позиції всіх стейкхолдерів», — резюмував Тарас Висоцький.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
