Мито критично впливає на собівартість: аграрії готові відмовитися від сої

Де лишається додана вартість

Переробка не може конкурувати з експортом хоча б тому, що є суттєва різниця в вартості логістики, наголосив комерційний директор «Українського Аграрного Холдингу» Олександр Одосій. 

«Вартість перевезення ріпаку складає близько 35 $/т, тоді як шроту коштуватиме 45-50 $/т, а олії — 50-55 $/т. Тобто на продуктах переробки втрачається 15-20 $/т. Додана вартість йде перевізникам, турецьким чи китайським судновласникам», — пояснив він.

Нині майже в усіх переробників ріпаку є проблеми з реалізацією продукції. В Україні споживання не розвинуте, а в Європі не готові брати продукцію, тому дисконтують. До того ж треба враховувати проблему сальмонельозу, що зумовлює швидкі терміни реалізації (до 14 днів) звільнення складів від виробленого шроту, щоб не було зараження. 

«В Україні, з нашим умовно невеликим урожаєм і ще більш відносно невеликими обсягами переробки, неможливо акумулювати великі обсяги товару, потрібно міксувати. А це знову призводить до здорожчання», — розповів Олександр Одосій. 

До того ж 70-80% переробних компаній є безпосередньо і виробниками. Вони обирають експорт ріпаку, а не переробку, оскільки це вигідніше. 

«У даному випадку виграють 5-10 переробників, які дешевше купують сою за рахунок фермера. Тобто вони порахували, що вигідніше продавати ріпак, а не продукти переробки», — зазначив Олександр Одосій. 

Різка зміна сівозміни

У довгостроковій перспективі подібні митні перепони взагалі вбивають галузь. Чи не найбільше від закону постраждала соя. Фермери не будуть збільшувати посіви, щоб везти продукцію на заводи замість експорту. Посіви будуть скорочуватися: зараз, певно, десятки холдингів і десятки тисяч фермерів розглядають варіант зміни сівозміни. Перепади в сівозміні можуть призвести до деградації полів, особливо якщо аграрії сфокусуються на соняшнику замість сої.

«Переробники отримають більше соняшнику в майбутньому. Згадаємо, що 2023 року ціна на сою була близько 470 $/т, на кукурудзу — 120-150 $/т. Соя була рентабельною, і багато хто пішов у цю культуру. Було посіяно до 3 млн га, тоді як під соняшником було 5 млн га, згідно з офіційними даними», — розповів комерційний директор «Українського Аграрного Холдингу».

Три кроки уряду

Виправити ситуацію з митом на сою та ріпак влада обіцяє вже цими вихідними. Тимчасове рішення — це висновок Торгово-промислової палати (ТПП), що стане достатнім доказом для митниці. Висновки ТПП оформлюються на кожну партію. Їх можна замовляти вже онлайн. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

«Уряд має прийняти рішення, що за наявності висновку ТПП, який підтверджує власне вирощування продукції агровиробником, мито не нараховується», — пояснив він. 

Паралельно наступним кроком буде запуск системи моніторингу через реєстр ДАР. 

«До 1 грудня треба обов'язково всім зареєструватися в ДАР, задекларувати площі, врожайність. І також треба слідкувати, щоб сума висновків ТПП не перевищувала реальний обсяг виробництва», — додав Тарас Висоцький. 

На наступний рік запланована розробка постійного рішення — автоматизованої системи, що збиратиме дані з усіх реєстрів і декларацій. 

«Орієнтовно з вересня наступного року все буде рахуватися автоматично, і тоді вже не буде потреби у висновках від жодних органів. Тобто зараз буде певна проміжна система умовно на рік, а в надалі — система, що підтягуватиме дані з усіх реєстрів», — зазначив заступник міністра.

Чи повернуть гроші?

Щодо компенсації вже сплачених агровиробниками коштів, то їхнє повернення можливо лише за умови внесення відповідних змін до законодавства. 

«Правки написані, подані народними депутатами, зокрема до таких важливих законопроєктів, як Державний бюджет 2026 року. Але дискусія триває. Гарантувати, що зміни до законодавства будуть затверджені, неможливо. На жаль, немає єдиної позиції всіх стейкхолдерів», — резюмував Тарас Висоцький.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua