Ветеранська «Сокарня»: натуральні соки з соціальною місією

02 жовтня 2025, 06:17 205

Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.

У Хмельницькому таку справу розвиває ветеран Ярослав Козачук — його «Сокарня» вже стала не лише місцем для виготовлення якісних напоїв, а й прикладом того, як бізнес може мати соціальну місію.

«Ідею запропонував побратим із Тернополя, який відкрив таку сокарню у своєму місті минулого сезону. Ця ідея масштабування стала ще й допомогою в моїй адаптації після повернення з війни», — розповідає AgroPortal.ua Ярослав Козачук.

Так у Хмельницькому з’явилася «Сокарня», яка швидко набула популярності серед містян. За словами підприємця, у місті вже були локальні преси, але після віджиму доводилося ще варити, закривати в банки, приділяти цьому багато часу. У «Сокарні» люди привозять сировину, а забирають готовий продукт — від фрешу до пастеризованого соку в зручній тарі.

Тут приймають не лише яблука, а й груші, сливи, айву чи навіть гарбуз. 

«Люди приносять усе, що виростили самі. Дуже тішить, коли приїжджають сім’ями, з дітьми. Це для них маленьке свято — побачити, як їхні фрукти перетворюються на справжній сік», — розповідає Ярослав Козачук.

У Сокарню люди визуть яблука, фото

Процес виготовлення максимально простий і прозорий:

  1. Фрукти привозять і зважують.
  2. Засипають у резервуар для миття — ретельне очищення перед обробкою.
  3. Після миття плоди потрапляють на конвеєр у подрібнювач.
  4. Подрібнені фрукти проходять віджим на стрічковому пресі.
  5. Отриманий сік фільтрується через систему фільтрів і накопичується в резервуарах.
  6. На цьому етапі клієнт може забрати фреш. Якщо ж потрібен сік для зберігання — відбувається пастеризація за ~80°C, після чого сік йде на систему розливу.
  7. Фасують у Bag-in-Box або Super Pouch — паковання із краником, зручне для зберігання й використання.

«Ми не додаємо нічого зайвого. Це чистий сік із фруктів, які люди приносять власноруч. У цьому й цінність», — підкреслює Ярослав.

Важливо, що сік не кип’ятиться, а пастеризується — тому в ньому залишається багато поживних речовин і вітамінів. Час від доставки фруктів до готового соку займає від ~20 хвилин, залежно від об'ємів та черги. Великі ж замовлення (вантажні) можуть оброблятися декілька днів. Вихід соку з плодів — приблизно 62–75%, залежно від сорту та стану сировини.

Клієнти можуть обрати фреш, який забирають одразу на місці після фільтрації, або пастеризований сік — для зберігання (термін зберігання в Bag-in-Box / Super Pouch — до року за умови зберігання в темному приміщенні за температури до 20°C).

Одна з ключових ідей «Сокарні» — зробити якісний продукт доступним. Ціна виготовлення літра фрешу становить 11 грн, соку з пастеризацією та фасуванням у тару — 80 грн за 3 л, 5 л соку обійдеться в 120 грн, а 10 л — 200 грн. Для військових і ветеранів діють знижки: мінус 10% для УБД, окремі пропозиції для фермерів — що більше фруктів, то вигідніша ціна.

Крім того, тут допомагають із міксами: наприклад, яблуко з грушею, яблуко зі сливою чи навіть більш креативні поєднання. Команда вже вивчає рецептури та нові смаки: м’ята, імбир та інші варіанти — усе це в планах. Власник підкреслює: хочуть дивувати споживача оригінальними поєднаннями.

«Це не просто бізнес, це ще й спосіб підтримати ветеранів. Ми працевлаштовуємо побратимів, залучаємо їх до роботи. Це важливо для адаптації після служби», — зазначає Ярослав Козачук.

Він не просто хоче розширювати бізнес, а відкривати сокарні-точки у інших обласних центрах і ділитися досвідом: як стартувати, які обладнання та технології обрати, як організувати лінію. Для багатьох ветеранів це шанс заробляти гідно й водночас залишатися у професійному колі побратимів.

Власник мріє масштабувати «Сокарню» та вийти в сегмент HoReCa — постачати натуральні соки для кафе й ресторанів. Також команда планує експериментувати з новими смаками.

«Ми хочемо, щоб люди мали вибір і могли насолоджуватись справжнім продуктом. А ще важливо, щоб ветеранські бізнеси розвивалися — це частина сильної економіки країни», — наголошує Ярослав Козачук.


Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua