Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.
У Хмельницькому таку справу розвиває ветеран Ярослав Козачук — його «Сокарня» вже стала не лише місцем для виготовлення якісних напоїв, а й прикладом того, як бізнес може мати соціальну місію.
«Ідею запропонував побратим із Тернополя, який відкрив таку сокарню у своєму місті минулого сезону. Ця ідея масштабування стала ще й допомогою в моїй адаптації після повернення з війни», — розповідає AgroPortal.ua Ярослав Козачук.
Так у Хмельницькому з’явилася «Сокарня», яка швидко набула популярності серед містян. За словами підприємця, у місті вже були локальні преси, але після віджиму доводилося ще варити, закривати в банки, приділяти цьому багато часу. У «Сокарні» люди привозять сировину, а забирають готовий продукт — від фрешу до пастеризованого соку в зручній тарі.
Тут приймають не лише яблука, а й груші, сливи, айву чи навіть гарбуз.
«Люди приносять усе, що виростили самі. Дуже тішить, коли приїжджають сім’ями, з дітьми. Це для них маленьке свято — побачити, як їхні фрукти перетворюються на справжній сік», — розповідає Ярослав Козачук.
«Ми не додаємо нічого зайвого. Це чистий сік із фруктів, які люди приносять власноруч. У цьому й цінність», — підкреслює Ярослав.
Важливо, що сік не кип’ятиться, а пастеризується — тому в ньому залишається багато поживних речовин і вітамінів. Час від доставки фруктів до готового соку займає від ~20 хвилин, залежно від об'ємів та черги. Великі ж замовлення (вантажні) можуть оброблятися декілька днів. Вихід соку з плодів — приблизно 62–75%, залежно від сорту та стану сировини.
Клієнти можуть обрати фреш, який забирають одразу на місці після фільтрації, або пастеризований сік — для зберігання (термін зберігання в Bag-in-Box / Super Pouch — до року за умови зберігання в темному приміщенні за температури до 20°C).
Одна з ключових ідей «Сокарні» — зробити якісний продукт доступним. Ціна виготовлення літра фрешу становить 11 грн, соку з пастеризацією та фасуванням у тару — 80 грн за 3 л, 5 л соку обійдеться в 120 грн, а 10 л — 200 грн. Для військових і ветеранів діють знижки: мінус 10% для УБД, окремі пропозиції для фермерів — що більше фруктів, то вигідніша ціна.
Крім того, тут допомагають із міксами: наприклад, яблуко з грушею, яблуко зі сливою чи навіть більш креативні поєднання. Команда вже вивчає рецептури та нові смаки: м’ята, імбир та інші варіанти — усе це в планах. Власник підкреслює: хочуть дивувати споживача оригінальними поєднаннями.
«Це не просто бізнес, це ще й спосіб підтримати ветеранів. Ми працевлаштовуємо побратимів, залучаємо їх до роботи. Це важливо для адаптації після служби», — зазначає Ярослав Козачук.
Він не просто хоче розширювати бізнес, а відкривати сокарні-точки у інших обласних центрах і ділитися досвідом: як стартувати, які обладнання та технології обрати, як організувати лінію. Для багатьох ветеранів це шанс заробляти гідно й водночас залишатися у професійному колі побратимів.
Власник мріє масштабувати «Сокарню» та вийти в сегмент HoReCa — постачати натуральні соки для кафе й ресторанів. Також команда планує експериментувати з новими смаками.
«Ми хочемо, щоб люди мали вибір і могли насолоджуватись справжнім продуктом. А ще важливо, щоб ветеранські бізнеси розвивалися — це частина сильної економіки країни», — наголошує Ярослав Козачук.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Український бізнес від початку дії воєнного стану отримав у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» 124 071 кредит на загальну суму 481,1 млрд грн. Із цієї суми 86,05 млрд грн спрямовано на переробку сільськогосподарської продукції.

Учасники освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine завершили навчальну програму та отримали сертифікати.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Для виробництва натурального яблучного оцту найкраще підходять тверді сорти яблук, зокрема Лігол, Фуджі, Піно та Целеста.

Бразильські виробники цитрусових тестують автономні системи збирання врожаю за допомогою дронів. Технологію ізраїльської компанії Tevel, яку постачає Dal Tecnologia, вже протягом двох років випробовують у великих апельсинових господарствах країни.

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

В Україні поступово формується нова модель підприємництва — там, де бізнес не лише про прибуток, а й про відповідальність і формування цінностей. Інклюзивна платформа Good People, частиною якої є пекарня Good Bread у Києві, — один із прикладів того, як виробництво може поєднувати економічну діяльність, соціальну відповідальність і реальні зміни в житті людей.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

У Хмельницькому працює мобільна сокарня, куди кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік. До «Сокарні» люди привозять сировину, а забирають готовий продукт — від фрешу до пастеризованого соку в зручній тарі.