З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.
Про це AgroPortal.ua розповів операційний партнер аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.
В очікуванні чітких правил
Наразі загальний потенціал переробки ріпаку оцінюється у близько 800 тис. т на рік. Проте цей обсяг залежатиме від того, як буде вирішуватись ситуація з експортними митами.
«Було б достатньо і підзаконного акту Кабінету Міністрів, щоб він чітко роз'яснював митниці, за якими критеріями вона має розрізняти випадки, коли експортерами є аграрні компанії-виробники. Вся колізія знаходиться саме в цій площині», — додає Богдан Костецький.
Він не впевнений, що це питання є достатньо пріоритетним для уряду, щоб очікувати змін найближчим часом. Адже є певні лобі на ринку, які дуже прагнуть, щоб мита збереглися і навіть поширилися на виробників.
За період з часу публікації нових митних правил щодо ріпаку та сої на шляху до пунктів призначення (на підході до портів, на рейді чи під завантаженням) знаходиться близько 500 тис. т ріпаку. Вибору в експортерів немає, вони зобов'язані виконати контракти, тож за цей товар доведеться сплачувати мито 10%.
Чи впораються переробники?
Вітчизняні переробники здатні поглинути більший обсяг ріпаку, особливо зважаючи на падіння краш-маржі по соняшнику до 20 $/т. Тоді як минулими роками вона стартувала від 40-50 $/т.
«Заводи, що можуть переробляти лише соняшник, змушені агресивно конкурувати та скорочувати свою валову краш-маржу. Переробники, які можуть проявити гнучкість, охоче переключаються зараз на ріпак і будуть готові переробляти і сою, оскільки вона дає ще кращу маржинальність», — зазначає Богдан Костецький.
Так, у сезоні 2024/2025 року було перероблено майже 3 млн т сої. Цього сезону буде вироблено майже на 1 млн т менше порівняно з минулим. За попередніми прогнозами Barva Invest, урожай сої буде на рівні 5,5-5,6 млн т.
Урожай і якість соняшнику залежать від зональності
«Умови вегетації соняшнику в Україні були суттєво зоновані. Південь, східна частина центральних областей, південна Полтавщина та Харківщина — підгоріли. Там, звісно, є проблеми і з урожайністю, і з якістю. Проте фермери центру, заходу та півночі мають добрий врожай соняшнику. В цих регіонах урожайність часто перевищує 3,5 т/га. Коли фермер збирає одну тонну з гектара, то собівартість, умовно кажучи, складає 1000 $/т за врожайності 3,5 т/га. Відповідно, собівартість буде близько 300 $/т, а ціна ринкова з ПДВ зараз складає 660-670 $/т, то гріх скаржитися. Якість соняшнику різниться залежно від зони вирощування», — пояснює Богдан Костецький.
Проте для переробника це все одно означає дефіцит сировини. Тож по соняшнику буде ринок продавця.
«Переробник увесь час буде змушений агресивно конкурувати, щоб не зупинити виробництво. Особливо, якщо це не мультикультурний завод», — зауважує аналітик.
Очікується, що закупівельна ціна на соняшник саме зараз трохи зменшиться, адже тривають жнива, й російські експортери олії агресивно демпінгують, а от друга половина сезону може бути досить цікавою для фермерів. На думку Богдана Костецького, соняшник варто продавати або зараз, або ж чекати аж до січня – лютого.
Кукурудза КНР не цікавить
Незважаючи на всі спроби Держпродспоживслужби активізувати вихід вітчизняного зерна на ринок КНР, Китай не буде покупцем української кукурудзи в сезоні 2025-2026, вважають у Barva Invest.
«У Китаю немає економічної потреби в кукурудзі. Якщо вони й купуватимуть її, то лише з політичною метою, в контексті торговельної угоди зі США. І точно не з України», — пояснює Богдан Костецький.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua