
Обсяг переробки ріпаку в ЄС у січні – травні 2025 року скоротився до трирічного мінімуму — 10,2 млн т (-0,7 млн т до відповідного показника торік), що зменшило виробництво ріпакової олії та шроту.

В Україні вже 22 млн т переробних потужностей для олійних, і переробна потужність продовжує зростати. Обсяг олійних культур, що виробляються, вже знаходиться на рівні переробних потужностей. Тож більш сучасні енергоефективні підприємства неминуче будуть витісняти з ринку старі.

Бобові культури впевнено переходять із тіні у центр уваги світових інновацій. Новітні дослідження, технології екстракції та переробки перетворюють нут, горох і люпин на джерело білка майбутнього. В усьому світі агрофуд-компанії пропонують рішення, які мають потенціал змінити підхід до харчування та ролі агросектору в екологічному виробництві.

Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт, яким пропонується запровадити компенсацію інвестиції у переробні підприємства через податки.

Компанія EU-Nomia LTD минулого року запустила на Тернопільщині завод із переробки жовтого гороху. Це стимулювало місцевих аграріїв збільшити площі під культурою, й цьогоріч в області посіви гороху займають 8 тис. га.

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.

Український бізнес з початку поточного року отримав 13 562 пільгових кредити за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 42,9 млрд грн.

Агрохолдинг VITAGRO активно рухається до м’ясопереробки. Для компанії це стратегічний напрям, який дає можливість розкрити більшість переваг переробки.

Українські переробники більше віддають перевагу роботі з соняшником, а не з соєю та ріпаком.

Агрохолдинг VITAGRO сьогодні розвиває два індустріальних парки, вкладає кошти в переробку продукції. Наразі йде будівництво м'ясокомбінату, адже мета компанії — від поля до готової продукції.

Українські садівники під час війни не поспішають закладати нові плантації.

У селі Білівці на Чернівеччині подружжя Віктора та Ганни Гуцулів розвиває агропроєкт з вирощування лаванди, переробки та виробництва натуральної продукції під брендом «Лавандова Мрія».

Компанія «Епіцентр К» постійно шукає можливості розвитку борошномельного напряму, але через війну в країні є певні й дуже критичні коригування цього ринку.

Лідерами з переробки аграрному секторі України є олійно-жирова та цукрова галузі.

У компанії «Епіцентр Агро», плануючи створення індустріального парку, зазначили, що інвестують у будівництво біоетанольного заводу, адже це циркулярна економіка, коли відходи від одного виробництва переробляються на іншому.

На родинному хуторі Василяки на Полтавщині фермер Володимир Ярошенко разом із сином вирощує органічний льон і виготовляє з нього унікальний продукт — кашу «Ляняшка».

Запровадження експортного мита на ріпак і сою вплине обмежено, тому що виробники продовжуватимуть мати право самостійного експорту без сплати мита, тож нововведення стосуватиметься лише посередників.

Міністерство економіки затвердило новий перелік компаній та підприємців, чиї заявки набрали необхідну кількість балів для отримання коштів у межах програми «Гранти для переробних підприємств».

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

Єдиний виробник хмелю на Львівщині — агрофірма «Щедрий урожай» — запустив власну лінію гранулювання. Це дозволило підприємству реалізувати повний цикл виробництва: від вирощування хмелю до його переробки та пакування готової продукції.