фермери

Як і багато інших підприємств по всій Україні, через блокування портів СТОВ «Деметра» не встигло реалізувати весь врожай 2021 року, коли постала необхідність також зберігати і врожай-2022. Господарство має власні потужності для зберігання, однак вони були заповнені минулорічним врожаєм, а місця для нового на складах не вистачило.

Рятувальники Харківської області отримали більше 20 тисяч заявок від аграріїв на розмінування сільгоспугідь. У ГУ ДСНС Харківської області не приховують, що чекати доведеться довго. Тож у цій ситуації фермери вже другий рік поспіль ризикують залишитись без урожаю.

Усі гарантії для фермерських господарств зберігаються у проєкті Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності у перехідний період» (№6013).

Окупаційна адміністрація Запорізької області нарощує темпи примусової паспортизації в регіоні — тепер усі фермери мають отримати дозвіл від загарбників для роботи в полях.

Об’єднання польських фермерів Oszukana Wieś («Ошукане село») розриває угоду з урядом та міністром сільського господарства. Вони виступають проти імпорту українського зерна в країну та погрожують зірвати запланований візит Президента України Володимира Зеленського, якщо влада не виконає їхні вимоги.

Щоб забезпечити зміцнення та розвиток жіночого фермерства в умовах повномасштабної війни, яку росія розв’язала проти України, міжнародна сільськогосподарська науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience оголосила про проведення освітньо-грантової програми для жінок-фермерок TalentA-2023. Сукупний грантовий фонд програми для розвитку жіночого фермерства та зміцнення сільських громад під час війни складає понад 1 млн грн.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.

Аграрний сезон для Прилуцького району на Чернігівщині має виняткову важливість, адже найбільша частина доходу району надходить від сільгосппідприємств. Тож аграрії планують цього сезону засіяти весь земельний фонд — понад 270 тис. га.

У Шевченківській громаді, яка є однією з найбільших на Миколаївщині, майже половина населених пунктів перебували в окупації. Ситуація була складною, і загиблих могло бути набагато більше, якби вчасно не провели евакуацію населення. До війни тут мешкало 14,5 тис. людей, а зараз з урахуванням усіх, хто повернувся, — близько 7,5 тисяч.

У господарстві ПП «Андріївка» на Харківщині планують цього року збільшити посіви гороху втричі — до 400 га. Насамперед це пов'язано з високою ціною на добрива.

До Державного аграрного реєстру (ДАР) потрібно додати розділ «Кооперація», де зможуть реєструватися кооперативи та вказувати перелік своїх послуг. Це допоможе їм швидко масштабуватися.

Верховна Рада України готує до розгляду законопроєкт, яким фермерські господарства зобов’яжуть трансформуватись у ТОВ або припинити діяльність.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Більшість малих фермерів (від 5 до 100 га) України позитивно оцінюють стан свого бізнесу попри наявні труднощі в 2022 році.

Через здоржчання міндобрив аграрії шукають альтернативи.

Власники ферми «Зелений гай» планують перехід до карбонового маркування. Наразі вони намагаються максимально зменшити негативний слід, який залишає їхнє виробництво.

Посівна цього року на Херсонщині буде складною. Наразі відпрацьовуються шляхи розв'язання проблем з Української аграрною радою, адже без державної підтримки херсонські фермери не зможуть працювати.

Через складну і довгу логістику фермери не встигають продати урожай та закупити все необхідне для посівної — паливно-мастильні-матеріали, мінеральні добрива та інші ресурси. Часу немає, адже деякі роботи не можна перенести на більш пізній термін.

Фермери подали близько 500 заявок на розмінування полів. За попередніми оцінками, загалом потрібно оглянути на наявність забруднень боєприпасами близько 2,5 млн га сільськогосподарських угідь.