Нічого не продаємо, взагалі нічого — немає рентабельності. Тому чекатимемо, коли це буде хоч якось рентабельно. Реалізуємо лише ріпак та цукровий буряк. Частину пшениці, близько 40%, встигли збути, коли за фураж давали 5800 грн. Як ціни обвалилися, більше нічого не продаємо.
Ціни немає, кредити тиснуть, кадрів бракує. Фермери про ситуацію в агро
06 жовтня 2023, 05:47 12993
З початком повномасштабного вторгнення весь аграрний сектор зазнає збитків. Та найбільше потерпають сільгоспвиробники з невеликим земельним банком до 1000 га. Низькі ціни на зерно, ускладнена логістика, дефіцит кадрів — це те, з чим дрібним фермерам доводиться стикатися щодня.
Вінниччина: очікують на хоч якусь рентабельність
Керівник ФГ «Флора А.А.» (1000 га, Вінницька область) Андрій Капріца розповів AgroPortal.ua, що реалізацію продукції наразі повністю зупинили за невеликим виключенням.
Андрій Капріца, Керівник ФГ «Флора А.А.»
Підприємство має підлогові склади, а також рукави для зберігання, їх поки що не закладали, лишили під кукурудзу. Решта складів дозволяє зберігати частину соняшнику і пшениці.
Урожайністю задоволені, наразі тут триває збір соняшнику.
Пшеницю сіяли без добрив
Озиму пшеницю в господарстві посіяли згідно попередніх планів, площі навіть трохи збільшили, оскільки цього вимагає сівозміна. Ріпак також посіяли, площі не змінювали, під цю культуру виділено 11% земель.
Андрій Капріца зазначає, що всі аграрії Вінниччини в складній ситуації: «Усі тихенько відмовчуються, але погано всім. Так, багато хто сіє пшеницю без передпосівних добрив, зокрема і я. Бо вирішив: де рентабельність тих складних добрив?».
Платежі перенесли на лютий
Кредитні кошти господарство отримало легко. ФГ «Флора А.А.» співпрацює з банком ПУМБ.
Андрій Капріца, Керівник ФГ «Флора А.А.»
Ми були частково закредитовані ще з минулого року, частина кредитів перейшла на цей рік. Узяли трохи додаткових коштів, щоб можна було зупинити реалізацію. Гроші отримали без проблем, більше того, банки йдуть назустріч і відтерміновують погашення кредитів. Вони самі зателефонували і сказали: «Давайте відтермінуємо, адже ми вас розуміємо». Тож усі платежі перенесені аж на лютий.
На Полтавщині відмовляються від пшениці та кукурудзи
Керівник ФГ «Полтава-Агро» (900 га, Полтавська область) Григорій Шамрицький розповів, що на пшеницю ціна в їхньому регіоні складає 3500-3800 грн/т.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Ціни взагалі немає. Аграрії цього року отримали серйозні збитки по пшениці. Багато фермерів, зокрема маленьких, скоротили площі під пшеницею, а деякі навіть відмовилися від її вирощування за браком економічної доцільності. А нести збитки аж до втрати власного господарства немає ніякого сенсу.
Соняшник на Полтавщині вже змолотили. На початку жнив ціна була близько 12 000-12 800 грн/т, але за два тижні обвалилася до 10 тис. грн, зараз трохи піднялася — до 10 500 грн/т.
«Аграрії сидять в очікуванні дива. Але навряд чи воно буде. Адже по соняшнику це звичайна спекуляція, оскільки майже весь він переробляється в межах країни, тож передумов для такого різкого падіння цін немає, крім спекуляції. Потихеньку ціна почала зростати, тож чекаємо», — додає Григорій Шамрицький.
Переключаються на сою
У господарстві триває обмолот сої. Ціна на неї в регіоні упала з 20 тис. грн/т до 12,3 тис. грн/т, але за останній тиждень знову піднялася на 700-800 грн/т, тож на місцях дають до 13,0-13,1 грн/т.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Добре, що є хоч одна культура, що показує хоч і не такий, як довоєнний, але прибуток. Багато хто переорієнтувався на сою. По-перше, доступніша логістика: якщо урожайність пшениці 5-7 т/га, то соя дає 2-3 т/га, тож обсяги перевезень скорочуються. Кукурудза вимагає ще більших витрат з урожайністю 8-12 т/га. По-друге, сою не потрібно досушувати, вона добре зберігається, затратна частина на неї порівняно доступна, принаймні не найбільша. До того ж вона дає гарний урожай у нашому регіоні. Тож навіть з існуючими цінами показує невеликий прибуток.
Деякі аграрії Полтавщини вже почали збирати кукурудзу. За словами Шамрицького, це може бути чи не найзбитковіша культура цього року.
«На сьогодні у нашому регіоні пропонують 3500 грн за тонну сухої кукурудзи. Тож якщо вона з вологістю 20-21%, ще потрібно доплатити елеватору за просушування з кожної тонни щонайменше 1,5 тис. грн», — додає він.
У сівозміні «Полтава-Агро» частину озимої пшениці замінили ріпаком, а частину площ залишили під сою. Кукурудзу ж повністю замінили соєю.
«Наступного року кукурудзу не плануємо сіяти взагалі. Немає економіки. На початку цього сезону в країні було більше 10 млн т перехідних залишків, які досі лежать. Тож, можливо, ще не один рік не сіятимуть кукурудзу», — прогнозує фермер.
На Полтавщині вже завершили посів ріпаку і озимої пшениці, умови були сприятливими. «Хоч погода нас не обділила, все добре цього року: вологи було достатньо, була можливість і соняшник зібрати, і сою. Кукурудза добре підсихає як для такого вологого року, як нинішній. Деякі наші фермери почали жнива, то від 15 до 20% волога — це дуже непогано».
Банківські зобов'язання тиснуть
Фактично вітчизняні аграрії на межі виживання вже другий рік. Крім цін, на них тиснуть зобов'язання перед банками та фінансовими установами, які необхідно виконувати.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Тож навіть маючи потужності для зберігання, виробники часто змушені продавати своє збіжжя відразу після збирання і за низькими цінами, отримуючи замість прибутку збиток, особливо якщо брати до уваги кукурудзу. Соняшник трохи «витягують», але загалом це означає нуль або зовсім незначний плюс. Тих прибутків, що були до війни, вже немає.
За словами фермера, банки зменшили кредитні ліміти абсолютно для всіх аграрних підприємств і дуже прискіпливо вивчають фінансові звітності за попередні роки. А що прибуток і обороти більшості підприємств минулого року зменшилися на 20-30%, а подекуди і на 50%, то банки, відповідно, зменшують і кредитні пропозиції.
Водночас ціни на витратні частини зросли в середньому на 50%.
«Витрати зросли на все, починаючи від дизельного пального, що зараз досягло майже 52 грн/л, продовжуючи добривами і завершуючи посівним матеріалом, запчастинами», — говорить Григорій Шамрицький.
Кадрова конкуренція зростає
До всіх озвучених проблем додається брак кадрів. Забронювати працівників для підприємства із земельним банком до 1000 га практично неможливо. «Для тих, хто працює сам, є і фермером, і бухгалтером, і трактористом одночасно, обробляючи 20-30-50 га, взагалі бронювання недоступне. Знайти тракториста в таких умовах майже неможливо, тому доводиться піднімати заробітну плату, конкурувати за кадри, переманюючи чи переплачуючи своїм же працівникам, щоб їх не переманили», — додає аграрій.
Бенефіціарні перетасовки
Усі наведені фактори призводять до того, що малі фермерські господарства скуповуються великими корпораціями. За неофіційною інформацією, з часу повномасштабного вторгнення близько 20% аграрних підприємств змінили своїх власників. Якщо така ситуація буде продовжуватися, то за наступні декілька років буде ще 50% таких господарств.
«Ті, хто підходив до сільського виробництва суто як до бізнесу, якщо це не була справа життя, то вони його просто продають за браком прибутків. Ті, хто має кошти і бажання інвестувати в сільське господарство, зараз скуповують малі підприємства», — коментує Григорій Шамрицький.
Від такого процесу фермер не очікує нічого хорошого: «Малі аграрії, в яких 20-30-50 га, відмовилися минулого чи цього року від землі й здають її в суборенду, оскільки економічно самі не витягують. Багатьох я знаю особисто. Якщо у тебе немає ні складу, ні сушарки, ні комбайна, то багато грошей йде на послуги, і математики абсолютно немає, це виключно збиток. Проте, незважаючи на труднощі, ми працюємо, віримо в ЗСУ та Президента. Будемо стояти на своєму фронті, допомагаючи основному», — підсумував він.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
