Окрім низьких цін на вирощене зерно, аграрії мають ще й складнощі з реалізацією продукції. За умов, коли ціни на ринку впали, а вартість логістики зросла, постає запитання: чи виживуть фермери?
Минулого року ціна на кукурудзу була 300 $/т, цьогоріч —200 $т. Плюс логістика «з'їдає» ще $100. Така ситуація на ринку ще до початку масового збору кукурудзи, розповіла керівниця підприємства «Атрісс» Наталія Чебановська.
Виробничі площі господарства в 2 тис. га розташовані в Кіровоградській області. У сівозміні ТОВ «Атрісс» кукурудза, пшениця, соняшник. На наступний рік також посіяли ріпак, оскільки очікують хорошу ціну на цю олійну.
«Це більш-менш рентабельна культура, яку не потрібно досушувати. До того ж, ріпак займає значно менший обсяг порівняно з тією ж кукурудзою», — пояснює керівниця підприємства.
Ріпак у «Атрісс» уже відсіяли, використовуючи енергозберігаючу технологію strip-till, за допомогою спеціальної сівалки, по рештках, тому волога у ґрунті була. Завдяки цьому отримали гарні сходи. З інших озимих заплановані пшениця та горох. Останній сіятимуть вперше на невеликій площі, близько 50 га, так само з міркувань ціни.
Урожайність кукурудзи в господарстві на рівні 70-80 ц/га. Вологість поки що базова. Цього року як ніколи почали ранній збір кукурудзи за базової вологості, адже раніше завжди досушували зерно.
Хоча збір ще тільки розпочали, по соняшнику також очікують хороший вал. «Попри те, що усі експерти радили економити, ми дотримувалися вивіреної технології, тож і показники будуть високими», — зазначає Наталія Чебановська.
А от ціни аграріїв розчаровують.
Минулого сезону експортували соняшник до Болгарії за ціною 850 $/т, на сьогоднішній день це 425. Тобто падіння вдвічі. Логістика також дуже дорога, хоча й трохи доступніша проти попереднього року. Аналітики радять продавати зерно за теперішніми цінами, але я не вбачаю в цьому сенсу. Будемо чекати, спостерігаємо за ринком. Зерно зберігаємо у рукавах, також маємо власні склади, елеватор із сушаркою та очисною машиною — ми вчасно зробили інвестиції.
Минулий рік був шоком для аграріїв, а цього сезону Наталія Чебановська з командою вже готова до труднощів і фактично стає експортером власної продукції.
Найважче збути продукцію, адже логістика дуже зросла в ціні. Тож ми не маємо вибору, окрім як ставати експортерами. Якщо продавати за внутрішніми цінами, то на бізнесі можна ставити крапку. Зараз прораховуємо, як можна самотужки вивезти урожай. Наша продукція сертифікована за стандартами ISCC, і це дозволяє отримати надбавку навіть у межах України на 200 грн/т. Також ми пройшли сертифікацію для продажу зерна в Китай. Плануємо вивозити кукурудзу через румунські порти у контейнерах, зараз шукаємо експертів, які б прорахували вартість такої відправки.
Підприємство маємо власний сертифікований транспорт, отримало ліцензію на міжнародні перевезення У «Артісс» це все робили в період війни, власними силами. За словами Наталії Чебановської, саме висококваліфіковані спеціалісти дозволили вийти з критичної ситуації, що склалася. У штаті «Артісс» досвідчені англомовні юристи, бухгалтери.
Щоб знайти канали збуту, рік тому виробники на Рівненщині створили кооператив «Українські фермери», який об'єднує п'ять учасників із різним земельним банком — від 200 га до 6 тис. га. Загальний земельний банк складає близько 18 тис. га.
На перший рік ми свідомо прийняли рішення обмежитися цією кількістю учасників. Це люди зі спільними цінностями, і при цьому у кожного своє господарство, бізнес. Таке спільне бачення допомагає. Зараз кожен учасник має однакове право голосу, незалежно від площі землі, що обробляється. Коли буде 50 учасників, очевидно, що керувати кооперативом буде складніше.
Одна з переваг об’єднання — можливість організувати експортні партії. Адже ніхто з учасників раніше майже не відправляв збіжжя за кордон, оскільки бракувало часу, ресурсів, досвіду. Кооператив зміг організувати експорт, і 40% продукції за минулий маркетинговий рік вдалося реалізувати за кордон. Цінами були задоволені — прийшла валюта, не потрібно платити ПДВ. Звичайно, формування великих партій є гострим питанням, але насправді можна було вивезти навіть 100 т продукції.
Також спільно закуповується пальне, інші витратні матеріали. Кооператив — це, по суті, платформа для комунікацій, проведення сертифікації. Те, що власник не може або ж не має часу, знань, він легко може вирішити за допомогою кооперативу.
Учасники мають напільні склади, дехто зберігає продукцію на елеваторах.
Найскладніше — вивезти вирощену продукцію. Попередній сезон був не настільки важким, зараз це питання номер один. Цього сезону нам зручніше, щоб покупці самі приїздили за зерном. Минулого року була ще Польща, зараз вона закрита, і це значно подовжує логістику, а отже і логістичні ризики.
Як і більшість фермерів, цінами в кооперативі незадоволені.
«Загалом ціни на різну продукцію суттєво коливаються, — розповідає Максим Швець. — Одну партію ріпаку вдалося реалізувати за 350 євро/т з місця, іншу — за 320 євро/т. Все залежить від умов на біржі, від насиченості ринку в конкретний момент».
На наступний рік учасники кооперативу «Українські фермери» планують зберегти існуючу сівозміну, можливе розширення та організація переробки.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) зменшили прогноз світової торгівлі пшеницею, хоча для України оцінка не змінилась.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.