Пуле — винятковий у своєму роді сербський сир, який виготовляється з віслючого та козячого молока. Основна мета створення цього сиру — зберегти популяцію балканських віслюків. Ціна шматочка пуле — 50 євро, що робить його найдорожчим сиром у світі.
В чому ж його особливість — розповідає сирна експертка ProCheese, співзасновниця фестивалю сирного мистецтва ProCheese Awards, суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards Оксана Чернова.
Пуле виготовляє лише один виробник у Сербії. Його ферма знаходиться на території заповіднику Засавіца. Окрім віслюків, тут ще проживають коні, корови, буйволи, свині та велика кількість птиці. Рецептура виготовлення сиру дуже складна, і нею не хочуть ділитися.
Ослиці дають дуже мало молока — на день орієнтовно 0,7-2 л. Тож потрібно мати досить велике поголів’я віслюків для виготовлення сиру або ж змішувати їхнє молоко з молоком інших парнокопитних. Для виготовлення 1 кг сиру потрібно від 25 до 30 л молока.
Ослиць неможливо доїти за допомогою доїльних апаратів — вим’я маленьке, та й вони, як і буйволиці, просто відмовляються давати молоко через пристрій, тільки через контакт із людиною. Тим паче, надої у них невеликі, тому використовувати апарат не зовсім доцільно.
Віслючий сир містить багато білка, кальцію та омега-3 (жирних кислот), які є корисними для стану серця. А у віслючому молоці у 60 разів більше вітаміну С, ніж у коров’ячому.
Віслючий сир дуже ніжний, в міру вологий і водночас крихкуватий. Має притаманний аромат сироватки та віддалено — козячого молока, може містити відчуття димності з оточуючого середовища та має присмак сирого очищеного волоського горіха.
Сербський сир виготовляють у вигляді невеликих пірамідок або діжок вагою до 250 грамів. По-перше, це пов’язано зі зручністю фасування і продажу, по-друге — на виготовлення одного кілограма йде багато молока, яке має бути свіжим.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Сербія запровадила надзвичайний стан у дев’яти муніципалітетах через поширення африканської чуми свиней (АЧС).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Салат вважається однією з найпростіших зелених культур, однак навколо його вирощування, зберігання, користі та бізнес-перспектив існує чимало міфів.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.