Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.
Як повідомляє пресслужба відомства, стратегія об'єднує дві взаємопов’язані рамкові програми — AgRI 2040, орієнтовану на агросектор, лісове господарство та сільські території, і Food 2040, що охоплює продовольчі системи, зокрема рибальство та аквакультуру.
Нова стратегія має посилити інноваційну екосистему агропродовольчого сектору — від фундаментальних досліджень і розробок до впровадження технологій та їх виходу на ринок. Єврокомісія планує прискорити поширення знань та інновацій, приділяючи більше уваги реальним потребам користувачів і практичному ефекту від нових рішень.
До процесу пропонують залучати фермерів, дослідників, підприємства та інших учасників ринку. Вони спільно тестуватимуть і демонструватимуть інновації в реальних умовах. Очікується, що це також допоможе стартапам, компаніям, що масштабуються, та малому і середньому бізнесу швидше доводити перспективні розробки до комерційного використання.
За словами єврокомісара з питань сільського господарства та продовольства Крістофа Гансена, дослідження та інновації можуть суттєво змінити підходи до ведення сільського господарства. Йдеться, зокрема, про культури, стійкіші до посухи та екстремальних температур, швидше виявлення хвороб рослин, екологічніші засоби захисту та цифрові інструменти для ефективнішого використання води й інших ресурсів.
Зазначається, що рамки AgRI 2040 та Food 2040 забезпечать спільний стратегічний підхід до фінансованих ЄС досліджень та інновацій. Їх реалізовуватимуть у межах програм Horizon Europe на 2028–2034 роки та відповідних напрямів Європейського фонду конкурентоспроможності.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.