
Повномасштабна війна завдала агробізнесу України чималих збитків. Однак попри всі труднощі аграрії продовжують діяльність та інвестують у розвиток власного бізнесу, освоюючи нові напрями виробництва.

Уже в чотирьох областях України аграрії вийшли в поле, сіють ярі зернові та зернобобові. І хоча у кожному сезоні є свої нюанси, цьогорічна посівна має абсолютно нетипову динаміку щодо вартості.

Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА. Вирощуємо на експорт» відбудеться 21-22 лютого у Львові.

Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА. Вирощуємо на експорт» відбудеться 21-22 лютого у Львові.

Контроль собівартості вирощування основних культур — чи не головне питання, що нині турбує і агрономів, і керівників сільгосппідприємств, адже рентабельність багатьох культур наближається до нуля, а в деяких господарств цей показник взагалі від’ємний.

Більшість фермерів Полтавщини залишили кукурудзу в полях, оскільки збирати її невигідно, крім того, вологий ґрунт не дозволяє техніці зайти. Поодинокі господарства, що посіяли у першу фазу посівної кампанії, змогли зібрати урожай сухого зерна до перших дощів. Також збирають ті, кому вкрай потрібні кошти для розрахунку з пайовиками, боргами за дизпаливо, запчастини, насіння, ЗЗР, добрива.

У фермерському господарстві «Свєтлова» на Сумщині найбільшу прибутковість забезпечила соя. За ціни реалізації 14,3 тис. грн/т культура забезпечила прибуток майже 7 тис. грн.

Багато хто на ринку перебільшує значення борошна в хлібі. У собівартості готового продукту воно складає орієнтовно 20%.

Виклики воєнного часу ускладнюють процеси в агровиробництві на всіх етапах, знижуючи доходи та вимагаючи більших витрат. Інноваційні рішення, зокрема технології точного землеробства та R&D, потребують інвестицій, але водночас дозволяють зменшити собівартість продукції, підвищити операційну ефективність і оптимізувати процеси в бізнесі.

Асоціація «Союз птахівників України» ще в червні заявляла про негативні наслідки для собівартості продукції птахівництва від змін у ціноутворенні, які мали запроваджуватись із липня на ринку енергоресурсів, і зараз лише підсумуємо перші результати від прийнятих рішень.

Собівартість продукції садівництва в Україні від початку війни зросла на 20-30%, а іноді й на 60%.

На вартість агропродукції може вплинути повернення з 1 липня 2023 року ставки ПДВ у розмірі 20% на пальне, несприятливі погодні умови та заборона на імпорт зернових і окремої категорії продукції до частини європейських країн.

Цьогоріч в Одеській області збільшено площі під цибулю на 350 га проти 2022 року.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.

Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.

Одними з фундаментальних проблем, які гальмують аграрний сектор, окрім вартості логістики, є відсутність обігових коштів у аграріїв та збільшення вартості засобів виробництва.

Собівартість вирощування яблук збільшилась на 30% через низку факторів.

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Українські аграрії вимушені продавати озимий ячмінь за ціною, яка втричі нижча за понесені витрати на вирощування культури. Сьогодні у них скуповують зерно по 1,5 тис. грн, хоча ячмінь з країн Причорномор’я (FOB порти Чорного моря) розпочав новий сезон із цінового діапазону 335-340 $/т.

Рентабельність виробництва соняшнику — 71%, потенціал переробки насіння — 23 млн т олії, проте переробка скорочується.