Я дізнався, що гірчиця коштувала дорого, тому ми вирішили переключитися на цю культуру, відмовилися від пшениці. У 2024 році засіяли одразу 120 га гірчицею, придбали нову сівалку. Поле з осені було зоране, ми сівалку налаштували, внесли карбамід у ґрунт, намагалися все якісно зробити. Посіяли гірчицю, але… вона не зійшла. Виявилося, що насіння висіяли дуже глибоко, і воно просто не змогло прорости.
Пряна ніша: з якими культурами експериментують аграрії
25 березня 2026, 05:48 3309
Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.
Такої стратегії дотримується власник і СЕО ФГ «Свєтлова» Вадим Свєтлов, який вважає, що нішеві культури для тих, хто рахує прибутки.
У фермерському господарстві сфокусувалися на вирощуванні пряних культур, таких як кріп, коріандр і гірчиця. Вадим Свєтлов під час конференції «Прибуткове поле» розповів, що вони цікаві насамперед тим, що можуть висіватися рано навесні, коли для класичних культур час ще не настав. Лишень сніг сходить з полів, за хорошої погоди аграрій одразу виходить у поле.
Жнивувати можна вже в серпні, коли техніка ще вільна, і погода, як правило, дозволяє якісно зібрати врожай. До того ж пряні культури дуже корисні для ґрунту, також із їхньою допомогою можна вибудувати оптимальну сівозміну. А ще — собівартість вирощування прянощів нижча, ніж класичних зернових і олійних, при цьому прибуток не менший.
Як і кожен початківець, який заходить у нову нішу, Вадим Свєтлов стикнувся з суттєвими труднощами, впроваджуючи новий напрям агровиробництва. Передували цьому збитки, яких господарство зазнало у 2023 році під час продажу пшениці. Тоді отримали мінус 1 тис. грн на тонні, після чого керівник почав шукати нові рішення.
Вадим Свєтлов, власник і СЕО ФГ «Свєтлова»
Цей досвід показав, що до технології потрібно підходити прискіпливіше. Вадим Свєтлов почав відвідувати спеціалізовані семінари, де познайомився з постачальниками насіння, дізнався, що потрібно, аби досягти успішного результату.
«По-перше, треба як слід відпрацювати технологію. Перед тим, як починати сіяти прянощі, ми знайшли постачальника насіння, а також покупця, кому будемо продавати врожай. Далі вже приступили до вирощування в супроводі агронома, фахівця, який знається саме на даних культурах. Таким чином ми змінили підхід і одразу зайшли з трьома нішевими культурами», — зазначає фермер.
У господарстві на усіх трьох культурах провели живлення сульфатом амонію, на гірчиці також додали карбамід. Проводили дослідження, аби визначити, як добрива впливають на культури. У результаті кріп взагалі не відгукнувся на дію поживних речовин, а гірчиця і коріандр показали непогані результати. Ефективність від застосування добрив є, і не лише від азотних.
Щодо інсектицидного захисту найбільше виїжджали в поле до гірчиці, чотири рази застосовували інсектицид. Вадим Свєтлов розповідає, що кріп, коріандр і гірчиця схожі між собою за системою вирощування, сіються в один період, гербіцидний захист класичний: боротьба з дводольними та злаковими бур’янами.
У процесі збирання врожаю найскладнішим було налаштувати комбайн на кропі, адже навіть за мінімального вітру його видуває. З коріандром працювати було легше, а з гірчицею — найпростіше.
Вадим Свєтлов, власник і СЕО ФГ «Свєтлова»
Лише гірчицю нам вдалося очистити від домішок, кріп і коріандр — не вийшло, адже потрібне спеціальне обладнання. Але ми домовилися одразу з покупцем, що він забере врожай прямо з комбайна і очищуватиме його самостійно. Знаходити покупця таких культур краще на внутрішньому ринку, оскільки на місці можна домовитися про якість. На експорт прянощі з поля реалізувати складніше, їх потрібно очистити, довести до базових показників, а для цього необхідне спеціальне обладнання, яке коштує недешево.
Економічну вигоду від вирощування пряних культур у господарстві порівнювали з кукурудзою.
- Собівартість вирощування прянощів на 1 га орієнтовно становить $700, а кукурудзи — майже вдвічі вища.
- Водночас чистий прибуток з 1 га по кропу становив мінус $500, коріандру — практично нуль. А от гірчиця та кукурудза вийшли приблизно в однаковий чистий прибуток — $326/га і $311/га відповідно.
- Таким чином, вирощуючи гірчицю з меншими затратами, можна отримати навіть дещо більший дохід.
«Нішеві культури дуже цікаві, вони перш за все дисциплінують аграрія в період сівби, збору врожаю, у догляді дещо схожі на ріпак. Техніка, яка використовується для зернових, не підходить, потрібна спеціальна. Але для гірчиці підходить усе, що є в нашому господарстві. До того ж вирощування гірчиці корисне: під час збирання врожаю утворюється падалиця, тому гірчиця може працювати як сидерат, добре утримує вологу в ґрунті, є хорошим попередником для пшениці», — підсумовує Вадим Свєтлов.
Власник господарства рекомендує починати вирощувати прянощі на 50-100 га, відпрацювати технологію та масштабуватися. Нішеві культури не замінять класичні, але це додаткова диверсифікація навантаження на виробництво.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
