Український імпорт вплинув на ціни, що дуже знизилися. Виник ефект снігової кулі: спочатку Польща, основний виробник курятини у ЄС, була змушена знизити ціну, щоб протистояти цій новій конкуренції, потім — Румунія та Словаччина. Мережі почали знижувати ціни і використовувати доступний імпорт з України, що може прийти у свіжому вигляді, на відміну від Бразилії чи Таїланду, звідки імпортується лише заморожена продукція. Також через загрозу необмеженого імпорту з України були заблоковані інвестиції. Тож, коли було вирішено встановити ліміт, ситуація на ринку покращилася. Отже, необмежений імпорт далі є неприпустимим.
Утримати ринок: чи зможе Україна й надалі експортувати курятину до ЄС
13 листопада 2024, 05:53 2008
М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).
Водночас ЄС є найбільшим світовим виробником (11,6 млн т) та експортером (1,8 млн т у 2023 році) продукції птахівництва.
Історично м'ясо птиці у Європі є чутливим продуктом для її аграрного сектору. Тож з моменту запровадження автономних торговельних преференцій ЄС для України в червні 2022 року, які були покликані підтримати українську економіку під час війни та повністю лібералізували доступ української агрохарчової продукції, зокрема і м’яса птиці, на ринок Євросоюзу, це викликало занепокоєння з боку місцевих виробників.
Який насправді вплив українського сектору птахівництва на ринок ЄС? Яким буде експорт м’яса птиці з України до ЄС після закінчення терміну дії поточного пакету АТМ у червні 2025 року? Цим та іншим питанням була присвячена чергова онлайн-дискусія асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Загроза дешевого імпорту
Заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC) Пол-Анрі Лава вважає, що виробництво української птиці дешевше за собівартістю на 30-40%, ніж у Європі, завдяки дешевим кормам, що складають 70% виробничих витрат у птахівництві. Тому європейці очікували навали дешевої курятини з України.
Пол-Анрі Лава, заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC)
«Бан» на птахів у клітках
Політична радниця сектору птахівництва, представниця Європейської федерації фермерів і агрокооперативів (COPA COGECA) Манон Дюбуа описала ситуацію на ринку яєць: «Вплив АТМ був досить значним, оскільки порогові показники, встановлені в Угоді про лібералізацію, були фактично в чотири рази вищими, ніж ті, що вже були в Угоді про асоціацію. Як і у випадку зі споживанням м'яса птиці, є більший вплив на продукти переробки, ніж на ринок свіжих яєць».
Радниця пояснила, що в Європі діє інша система категоризації яєць, а саме: органічні яйця, яйця від птахів на вільному вигулі, яйця для виробництва, і остання категорія — виробництво в клітках.
«В ЄС уже 20 років діє заборона на утримання птиці у клітках. Водночас майже вся продукція з України — від птахів, що вирощені в клітках. Споживачі мають право про це знати», — вважає Манон Дюбуа.
Залежність від ЄС
Попри занепокоєння європейців через українську курятину, є два факти, які визнала навіть Європейська комісія. По-перше, європейське виробництво м'яса птиці дійсно зросло. А по-друге, навіть з погляду світових ринків, Європейський Союз залишається третім найбільшим експортером м'яса птиці після Бразилії та США. Про це розповів керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький.
За словами голови Комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко, крім великих корпорацій з виробництва птиці, в Україні багато домашнього виробництва. Це також впливає на ринок, навіть незважаючи на скорочення приватного сектору з 36% (2005 рік) до 10% (2023 рік). Це й досі високі показники.
Зовнішня торгівля продуктами птахівництва в 2021 році становила 458 тис. т, з 2022-го рівень знизився, в 2024 році очікують у межах 440 тис. т. Наразі за 9 місяців поточного року експорт склав 330 тис. т.
«До війни більшість продукції експортувалася Чорним морем. Зараз ситуація змінилася. І хоча працює зелений коридор, продукцію птахівництва експортувати морськими шляхами не вдається, оскільки рефрижератори не заходять до Одеси. Тож зараз варіантів для експорту не так вже й багато. Тому ми й залежимо від Європейського Союзу», — пояснила Олександра Авраменко.
На її думку, маржа виробництва курятини в ЄС зростає, що означає, що європейський ринок не лише стабілізувався, а й добре працює.
Дослідження Вагенінського інституту (Нідерланди) свідчить, що у 2017 році вартість виробництва курятини у ЄС складала 0,8 євро /кг живої ваги, в Україні це було 0,60-0,67 євро/кг живої ваги.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Ситуація змінилася, зараз вартість енергії в Україні майже зрівнялася з ЄС, вартість кормів також зросла. До того ж кількість птиці скоротилася у 2022-2023 роках, отже, навіть якщо припустити, що ми можемо виробляти доступні корми, немає кому їх згодовувати. Наприклад, вартість сої, що переважно використовується для комбікормів, стає все більш високою порівняно з ЄС. Так, у нас є можливості для переваг, але це не означає, що ми можемо їх використовувати. У підсумку вартість виробництва курятини зовсім інша. Також варто згадати соціальну складову виробництва, адже підприємства допомагають мобілізованим працівникам та членам їхніх сімей. Тож ми втрачаємо конкурентність.
Бразилія vs Україна
Вартість виробництва курятини в Парана, одному з найбільших агрорегіонів Бразилії, — 40-44 реали, що складає приблизно 67 євроценти/кг живої ваги.
Отже, бразильська курка насправді більш конкурентна, ніж українська.
«Зараз вартість курятини для споживачів є однією з найвищих у ЄС за всю історію, що дуже подобається імпортерам. І якщо ціни й надалі будуть підвищуватися, споживач може відмовитися від цього продукту, і тоді від ситуації точно виграє не Україна і не ЄС, а, можливо, лише Бразилія. Ми чули багато нарікань від європейських стейкхолдерів, що українська курятина зруйнувала ринок, що імпорт був необмежений та непередбачуваний. Тепер він передбачуваний, до того ж є ліцензії з українського боку», — продовжила Олександра Авраменко.
Крім того, частка української продукції не настільки велика, щоб впливати на ситуацію. Україна не є найбільшим постачальником м’яса птиці до ЄС, це місце посідає Бразилія.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Чи дійсно українська птиця може заполонити європейський маркет? Є ціла низка обмежувальних факторів, серед яких енергія, людський ресурс, фінанси. Натомість ринок споживання курятини в Європі зростає, і це вже питання до європейських фермерів — чи зможуть вони йти в ногу з попитом, чи зможуть диверсифікуватись. Адже наразі Польща є постачальником м'яса птиці номер один у ЄС, а деякі країни залежать на понад 70% від польського м'яса птиці, можливо, це також питання продовольчої безпеки всередині.
Захищати спільні інтереси
Водночас європейці не зовсім розуміють деякі особливості українського виробництва, продовжив заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC) Пол-Анрі Лава.
Експерт погодився з тим, що Бразилія є основним постачальником курятини до ЄС.
Пол-Анрі Лава, заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC)
Ми маємо 300 тис т. імпорту в ЄС із Бразилії, і комісія веде переговори з Mercosur, щоб додати 180 тис. т. Очевидно, що тут у нас є спільний інтерес, ми повинні боротися разом за те, щоб уникнути і не допустити підписання цієї угоди з Mercosur, це в наших спільних інтересах.
Сумнівів у якості продукції немає
На сьогодні в Україні налічується 110 виробників продукції птахівництва, і це досить велика кількість для країни. Деякі з цих підприємств — інтегровані виробництва, де присутній весь ланцюг від виробництва кормів, інкубаторів до забою птиці. Тоді як у ЄС фермери вирощують курку, а потім віддають її на забій до спеціалізованої компанії.
«У Європі українські м'ясо птиці та яйця йдуть переважно на переробку, вони не потрапляють безпосередньо до супермаркетів, оскільки у нас не так багато брендів, звичних та зрозумілих для європейського споживача. Приміром, споживачі у Франції, безумовно, хотіли б купити в супермаркеті їжу від місцевого фермера, і вони будуть її шукати. Саме з цієї причини українські продукти не конкурують з європейськими виробниками на найбільш маржинальному ринку. Ми конкуруємо з тими, хто постачає продукцію для переробки», — наголосила Олександра Авраменко.
Виробники продовжують інвестувати
Керівниця відділу експорту «Агро-Овен» Світлана Катайцева розповіла, що під час виставки Sial у Парижі представники супермаркетів заявляли, що якість української курки вища за бразильську.
«Отже, покупці обирають нас. Ми побудували нову фабрику саме під європейські вимоги, інвестуємо в європейське обладнання (фірма Main, Нідерланди), оскільки споживачі хочуть мати якісний продукт у звичному для них пакованні. Тож ми не можемо ставити найнижчу ціну», — додала вона.
Компанія «Агро-Овен» експортує продукцію до ЄС із серпня 2023 року, продовжує інвестувати у нові інкубатори для розширення потужностей.
Швидка інтеграція — багато грошей
Експертка з питань безпеки харчових продуктів, ексголова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко додала, що птахівники почали шлях із гармонізації стандартів ще задовго до підписання Угоди про асоціацію, з 2010 року. Зараз 14 виробників м’яса птиці мають дозвіл на експорт продукції до ЄС.
Ольга Шевченко, Експертка з питань безпеки харчових продуктів, ексголова Держпродспоживслужби
Це означає, що ці 14 виробників відповідають встановленим європейським стандартам і нормам. І дозвіл на експорт до Європейського Союзу не означає, що після його отримання контроль припиняється. Процес отримання дозволу був досить тривалим та багатоетапним і включав оцінку законодавства, верифікаційні візити Європейської комісії. Тож український контроль за системою виробництва продукції птахівництва відповідає рівню законодавства і стандартам ЄС. Проте, якщо в цілому говорити про національних виробників, то, крім експортерів, є дрібні та середні домогосподарства, які не мають намірів експортувати до ЄС, проте повинні відповідати в майбутньому європейським стандартам. Для цього знадобляться не лише час, людські ресурси, роз’яснювальні заходи, а й багато коштів.
Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький наголосив на добровільному започаткуванні ліцензування свійської птиці. «Ми хочемо показати готовність до колаборації й надалі будемо добровільно вводити деякі обмеження щодо українського експорту чутливої продукції. Що стосується питання добробуту тварин, то воно також буде впроваджено добровільно», — зазначив він.
Що буде після червня 2025 року
Голова Комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вважає, що повернення експортних обмежень до рівня 2021 року неможливе. Птахівники хотіли б мати поточний рівень експортних постачань із можливістю зростання. «Орієнтуючись на європейські стандарти, виробники мають розуміти свої перспективи виходу на ринок ЄС. Тож не можна обмежити обсяги цифрою в 90 тис. т», — пояснила вона.
Політична радниця сектору птахівництва, представниця Європейської федерації фермерів і агрокооперативів (COPA COGECA) Манон Дюбуа вважає, що інтеграція України має пройти м'яко, без шоку для європейських фермерів. «Безперечно, нам знадобляться імпортні продукти, але це має бути зроблено таким чином, щоб місцеві фермери не кидали свою справу», — зауважила радниця.
Підсумовуючи дискусію, президент УКАБ Алекс Ліссітса наголосив, що дуже важливо знайти компроміс у питанні майбутньої торгівлі в Європейському Союзі, особливо щодо таких чутливих продуктів, як курятина, створити екосистему з фінансовою підтримкою, особливо малих фермерів, фінансування яких досить обмежене. «Потрібно створити певний політичний тиск на фінансові установи щодо підтримки більшої кількості малих і середніх компаній через фінансові інструменти», — вважає він.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
