
Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у 2025 році стали трактори (40,4%), комбайни (17,6%) та мінітрактори (10,8%). Пік інтересу до сільгосптехніки припав на жовтень.

У 2025 році українські заклади працювали на тлі падіння відвідуваності та зростання цін. Відвідуваність знизилася на 8%, середній чек зріс на 17%, а виручка — на 6%. За словами рестораторів, витрати на закупівлі, комунальні послуги й енергонезалежність зростають швидше, ніж заклади встигають піднімати ціни, і це тисне на рентабельність. Головним операційним викликом залишається дефіцит кадрів.

Війна змінила логіку категорійного управління. Торгові мережі стали більш прагматичними: працюють над зменшенням ризиків і потребують більше передбачуваності від продуктів, які замовляють.

У 2024/2025 маркетинговому році зарплати на елеваторах зросли значно більше, ніж роком раніше. Якщо в попередньому періоді підвищення становило від 10 до 20%, то цього року 71% компаній збільшили як оклади, так і погодинні розцінки на 15-25%.

У першій половині 2025 року 79% агрокомпаній вже підняли оклади та розцінки тим чи іншим персоналу рослинництва й тваринництва, ще 21% планують зробити це до кінця року. Таким чином, ринок продемонстрував активний перегляд компенсацій уже на старті сезону.

Дедалі більше компаній не просто усвідомлюють важливість зеленої трансформації, а й готові інвестувати в сталу енергетику, навіть попри наявні виклики. Український бізнес шукає стабільності та енергонезалежності й готовий впроваджувати інноваційні рішення.

Щоб зрозуміти, куди рухається український ринок насіння, важливо слухати тих, хто щодня ухвалює рішення в полі, — аграріїв. Це дослідження — спроба краще зрозуміти логіку їхнього вибору: яким гібридам і сортам довіряють, як оцінюють ринок, де вбачають ризики та на що роблять ставку в найближчому майбутньому.

За три роки в умовах повномасштабного вторгнення назріло багато питань, які потребують прозорої дискусії серед підприємців-фермерів, провідних агрокомпаній і держави. Серед них — питання фальсифікації насіннєвого матеріалу, вартість витрат на посівну, якість насіння українського виробництва, випробування нових сортів і гібридів та багато інших.

Війна та економічна нестабільність продовжують змінювати споживацькі звички українців. Середній чек на продукти харчування змінився на 19% в офлайн-магазинах та на 18% в онлайн-магазинах, якщо порівняти з довоєнним періодом. Загалом 37% опитаних збільшили витрати на продукти харчування та медикаменти.

Сегмент продовольчого ритейлу складає суттєву частку вітчизняної роздрібної торгівлі — майже 22%. У грудні 2024 року по всій Україні працювало 5119 магазинів різного формату: від гіпер- та супермаркетів до магазинів біля дому. За рік їхня кількість збільшилася на 310 точок, з урахуванням закриття 189 магазинів.

Середньомісячний дохід усіх водіїв у агрогалузі торік виріс на 17% порівняно з 2023 роком і склав 24,6 тис. грн. Водночас компанії повідомляють про посилення кадрового голоду, і вже цьогоріч вперше за кермом вантажних автомобілей зʼявилися жінки.

Рентабельність знизилася у 47% опитаних представників ресторанного бізнесу, а багато закладів змушені були підвищити ціни через зростання вартості продуктів.

З початку повномасштабного вторгнення ринок продуктів харчування в Україні обвалився, кількість проданих паковань зменшилася, і в продажах ще не вдалося повернутися на довоєнний рівень. Триває процес відновлення, а бізнес і споживачі вже знайшли способи адаптації до викликів.

Минулий рік став переломним для сільського господарства України. Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні ситуація з експортом української агропродукції значно ускладнилася. Однак завдяки Збройним силам України та підтримці міжнародних партнерів вдалося відкрити морський логістичний коридор, що дозволило відновити експорт зерна та інших вантажів на традиційні ринки.

Лише 14% компаній зазначили, що відчувають суцільну нестачу людей серед агрономічної, інженерної та земельної служб. Ця цифра не виглядає критичною, проте з дефіцитом персоналу серед окремих підрозділів та посад зіткнулась більшість опитаних — 64%.

Світовий ринок замороженої картоплі, який торік оцінювався у $67,27 млрд, прогнозовано сягне $89,51 млрд до 2029 року, зростаючи приблизно на 5% CAGR протягом прогнозованого періоду.

Здоровий спосіб життя залишається в списку пріоритетів українців. Під час вибору продуктів харчування найважливішими факторами є ціна, попередній вдалий досвід, користь і натуральність. Наявність органічного сертифіката знаходиться аж на 11 місці за шкалою причин вибору продуктів.

Тенденція експорту техніки подібна до тенденції виробництва. До початку повномасштабного вторгнення експорт стабільно знижувався і досяг мінімуму в 2020 році. У 2021 році відбувся певний підйом внаслідок відновлення торгівлі після пандемії, проте з 2022 року експорт знову стрімко знижувався.

До 2033 року в Україні не прогнозується зростання загальної площі зернових та олійних культур.

Під час повномасштабної війни, так само як і до її початку, топ-5 товарів (або приблизно 40%) у кошику споживача займають молочна продукція, суха бакалія, хліб, напої, овочі та фрукти. Але найбільше грошей (трохи більше третини) українці витрачають на дещо інші п’ять позицій: алкоголь, овочі та фрукти, солодку бакалію, тютюн та молочну продукцію.