Логістичні складнощі в агро призвели до ситуації, що зерно, зібране 2022 року, компаніям довелось збувати протягом усього 2023-го, тоді як у мирні часи кінцевий продаж минулорічного врожаю відбувався максимум у травні.
Фінальні продажі продукції завершились наприкінці 2023 року, і Agrohub підвів їхні підсумки в межах додаткового дослідження Agrohub Benchmarking, зважаючи на поточні ринкові ціни. Дослідження демонструє результати продажів урожаю-2022 станом на кінець календарного 2023 року та аналізує показники їхнього прибутку.
Зокрема, показник EBITDA за сезон-2022 по основних культурах — у грудні 2023 року, після оновлення цін та витрат на зберігання — становить 47 $/га. Натомість прогнозні значення щодо EBITDA у лютому 2023 року були 206 $/га, коли агровиробники мали оптимістичні сподівання на стабільну роботу зернового коридору. Тобто фактичний результат менше очікуваного більше ніж в 4 рази. ROWC, фактичний показник рентабельності оборотного капіталу вирощування культур, склав 4%, в той час як прогнозне значення на початку року становило 19%.
Згідно з дослідженням, окремі культури завдяки низьким цінам і підвищеним витратам на логістику є збитковими, зокрема кукурудза (EBITDA -227 $/га, ROWC -16%), яка минулого року займала основну питому вагу у структурі сівозміни і відповідно — значний обсяг на елеваторах протягом усього періоду зберігання та витрат на це. Також збитковою за результатами сезону-2022 є озима пшениця (EBITDA -19 $/га, ROWC -16%). Проте олійні культури залишились прибутковими, і найбільш з них — озимий ріпак, який був проданий ще у 2022 році та не забрав додаткових коштів на зберігання, його EBITDA складає 676 $/га, ROWC 61%. На другому місці — соя, 225 $/га, ROWC 27% а на третьому — соняшник, 175 $/га, ROWC 20%.
Окремо варто зупинитися на істотному зниженні цін на продукцію. Найбільше ціна знизилась на кукурудзу — на 19% (187 $/т — на початку 2023 року, 152 $/т — в середньому за сезон), а також на соняшник — на 11% (448 $/т та 397 $/т). Ціни на ріпак та сою змінились несуттєво — на 2% (517 $/т та 505 $/т) і 1% (433 $/т та 427 $/т) відповідно.
З огляду на всі ці фактори, аграріям цьогоріч потрібно дуже ретельно підійти до побудови сівозміни. Доцільно буде робити акцент на тих культурах, які максимізують прибуток з одного гектара — звісно, зважаючи на базові принципи грамотної сівозміни з агрономічного погляду. Логістичні можливості та динаміку збуту, які вирішать долю наступного сезону продажів, поки передбачити складно. Але інструменти впливу на собівартість аграріям доступні, тож у поточних складних умовах нічого не залишається, як їх активно використовувати. І насправді це матиме позитивний вплив на галузь у довгостроковій перспективі завдяки впровадженню розумних технологій та використанню аналітики, що допомагає управляти собівартістю.
Для довідки: дані щодо рентабельності врожаю-2022 представлені з досліджень компанії Agrohub, проведених серед 119 польових компаній із загальною площею 1,9 млн га у березні – на початку квітня 2023 року, а також у жовтні – грудні 2023 року.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.