Як українські аграрії обирають насіння та технології: підсумки опитування НАУ

Важливо розуміти, що потенціал насінини формується не лише завдяки генетиці. Вагому роль відіграє якість самого виробництва — особливо у випадку великих товарних партій, призначених для сівби на мільйони гектарів. Українські заводи з виробництва насіння вже багато років демонструють високий стандарт якості й входять до переліку кращих у Європі.

Саме якість виробництва забезпечує однорідність посівного матеріалу, належну масу тисячі насінин, високу схожість, відсутність домішок — тобто всі ті показники, що безпосередньо впливають на ефективність сівби.

Французькі та німецькі компанії, які масово виробляють насіння кукурудзи, пшениці та інших зернових на території України, підтверджують конкурентоспроможність українського виробництва. У випадку з соняшником існують додаткові складнощі — зокрема, потреба в дотриманні ізоляції ділянок — проте і в цьому сегменті спостерігається поступ.

На запитання про конкурентоспроможність українського насіння 39% аграріїв відповіли, що вважають його повністю конкурентним. Водночас лише 8,9% оцінили його як неконкурентне. Такі відповіді часто базуються як на практичному досвіді, так і на емоційних чинниках, зокрема патріотичних мотивах. Попри різну аргументацію, аграрії одностайні в одному — Україна потребує сильної локальної селекції.

Вибір гібридів

В результатах опитування бачимо широку палітру сортів і гібридів, що згадували респонденти. Серед гібридів, які найчастіше обирають українські фермери, були названі:

• Кукурудза П9361, П0217, П9889 та П9610 від Corteva. Також відзначали популярність ДКС3939 та ДКС3972 від Bayer. Згадувалися ДМС Крок і ДМС Форсаж (Маїс) та МК 3131 (Расава)
• Соняшник — найчастіше обирають P64LE25, P64LP130, Сувекс, Сурест, Арізона, а також гібриди компанії Syngenta. 
• Озима пшениця — РЖТ Реформ і Артист (DSV)
• Ячмінь — КРІССІ (КВС)
• Ріпак — Домінатор і Дактарі (DSV).

Також респонденти згадували походження — Нові-Сад (Сербія), DSV (Німеччина), що свідчить про різноманіття як української, так і іноземної селекції.

Що посіяти завтра: як аграрії шукають і тестують нові рішення

Інтерес українських фермерів до нових гібридів і сортів залишається стабільно високим. У 2025 році 88% опитаних аграріїв планують висівати новинки.

Навіть якщо йдеться про кілька гектарів, фермери шукають, тестують, порівнюють. Цьому сприяє і пропозиція з боку ринку: сьогодні нові гібриди не лише презентують на виставках — їх можна купити і посіяти вже в прийдешньому сезоні.

Додатковий стимул, щоб оновлювати гібриди та шукати щось стійкіше — погодні умови, які змінюються занадто стрімко, щоб можна було роками триматися одних і тих самих рішень. Весняна нестабільність, різкі температурні коливання, різні сценарії по регіонах — усе це змушує аграріїв шукати адаптивні, витривалі гібриди.

Способи дізнаватися про новинки теж змінюються. Принцип «як у сусіда» працює дедалі менше. Аграрії частіше довіряють профільним заходам, консультантам виробників та дистриб'юторів. Робота регіональних менеджерів, активне інформування  теж має свій вплив.

Водночас, суттєву роль у прийнятті рішень відіграє демотестування. Багато господарств висівають нові гібриди на окремих ділянках — аби спостерігати за розвитком культури протягом усього сезону, порівнювати врожайність, стійкість до стресів, адаптивність до локальних умов. Це дає змогу не лише «почути», а й побачити результат у власному полі — і на основі цього ухвалити зважене рішення.

Підробки на ринку насіння не можна ігнорувати

Кожен другий аграрій у нашому опитуванні зазначив, що стикався з фальсифікованим насінням. Ця цифра вражає, але її також варто трактувати обережно. Вона не означає, що половина насіння на ринку — підробка. Проте підтверджує, що проблема є, і турбує багатьох.

Окрім випадків, коли фальсифікат маскується під конкретний бренд або гібрид відомої компанії, аграрії дедалі частіше стикаються з так званими «анонімними мішками». Таке насіння не має офіційного маркування, зате продавці переконують: це, мовляв, «не гірше за оригінал». Іноді навіть — «те саме, тільки дешевше». Якість такого продукту, звісно, нічим не підтверджена.

На жаль, із початком повномасштабної війни ситуація лише ускладнилася. Підробок побільшало. Несумлінні гравці користуються ослабленням контролю, зміщенням державних пріоритетів. У воєнний час відстежувати і карати фальсифікаторів, на жаль, складніше.

За таких обставин більшість фермерів надає перевагу перевіреним каналам. Обираючи насіння, вони орієнтуються передусім на офіційного дистриб’ютора чи локального представника виробника, а за його відсутності — замовляють чи намагаються контактувати напряму з офіційних сайтів міжнародних компаній.

Інструменти для оптимізації та підвищення рентабельності 

Аналізуючи відповіді респондентів, бачимо, що всі технології в агросекторі умовно діляться на два типи.

• Перший пов'язаний із залученням цифрових інструментів для планування, моніторингу полів та метеорологічних умов. Йдеться про GPS-навігацію, супутниковий моніторинг, дистанційне управління технікою, точне землеробство, Інтернет речей (IoT), використання дронів. З 2022 року ключове значення має розмінування територій.
• Другий — це застосування новітніх агротехнологій. Серед них — Strip-Till спосіб обробітку ґрунту, змінна норма висіву залежно від характеристик ділянки поля. Також фермери переходять на покривні культури для підтримання родючості ґрунту та захисту від ерозії.

У найближчі п’ять років усі ці рішення відіграватимуть ключову роль у трансформації сільського господарства. І не сумнівайтеся: всі новинки першими тестуватимуться саме в агробізнесах — як це було завжди.

Підсумки

Результати опитування показують, що український аграрій — це прагматик, який обережно ставиться до нових рішень, але не боїться їх випробовувати. Він шукає не лише врожайність та рентабельність, а й управлінську зручність. Через брак кваліфікованої робочої сили дедалі більше процесів автоматизуються. 

Щодо насінництва: фермери хочуть якісне насіння, доступ до кращої світової генетики і водночас розвиток власних селекційних програм. Формула проста — генетика сьогодні стала світовим надбанням, а от якість виробництва — це те, чим можемо вигравати локально.

Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України