Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко в коментарі для delo.ua.
За його словами, Україна готова до перехідного періоду для адаптації до стандартів ЄС, проте не погодиться на постійні обмеження експорту агропродукції після вступу до об'єднання. Водночас Єврокомісія пропонує обмежити доступ чутливих аграрних товарів до ринку ЄС.
Олег Хоменко пояснив, що імплементація європейських вимог потребуватиме значних інвестицій з боку аграрного бізнесу. Зокрема, йдеться про стандарти безпечності харчових продуктів, добробуту тварин, охорони довкілля та використання засобів захисту рослин і добрив. Лише перехід на стандарти Європейського Союзу у сфері захисту засобів рослин коштуватиме українським агровиробникам приблизно €2 млрд щороку.
«Якщо українські виробники будуть змушені повністю дотримуватися стандартів ЄС, але не отримають повноцінного доступу до єдиного ринку, економічна доцільність таких витрат потребуватиме додаткової оцінки. На багатьох ринках українським аграріям доводиться конкурувати з виробниками з росії, Аргентини та Бразилії. У випадку, коли конкуренти матимуть нижчу собівартість виробництва, українські експортери ризикуватимуть втратити частину покупців», — додав він.
За таким сценарієм, як вважає експерт, українські аграрії можуть опинитися в ситуації, де витрати на виробництво зростатимуть, а можливості збільшувати доходи завдяки експорту залишатимуться обмеженими.
Для зменшення ризиків УКАБ пропонує передбачити тривалий перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС. На цей процес може знадобитися близько десяти років.
«Розширення доступу до європейського ринку має відбуватися паралельно з впровадженням нових стандартів. Такий підхід дасть змогу підприємствам планувати інвестиції, поступово адаптувати виробництво та уникати різкого зростання фінансового навантаження», — резюмував Олег Хоменко.

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) прогнозує, що загальне виробництво картоплі у країнах-членах об'єднання (Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди) становитиме 20,695 млн т, що на 25,4% менше, ніж торік.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Французькі фермери зіткнуться з посиленням конкуренції та отримуватимуть меншу частку аграрного бюджету Євросоюзу в разі вступу України до блоку.

Уряд ухвалив фінальний пакет підзаконних актів, необхідних для запуску Виплатної агенції та створення системи її координації, моніторингу й незалежного аудиту відповідно до стандартів ЄС.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Україна поінформувала Світову організацію торгівлі (СОТ) про низку важливих проєктів нормативних актів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).