Місце постачальника порожнім не буде: імпортери шукають альтернативу бобовим із Чорноморського регіону

Як зазначив генеральний директор та провідний аналітик аналітичної компанії AgPulse Analytica (Сінгапур) Гаурава Джайн, ринок гороху перебуває у стані хиткої рівноваги через логістичні проблеми, які створюють певний дисбаланс.  

За даними AgPulse Analytica, загальний обсяг виробництва гороху в 2026/27 МР складає 7,4 млн т. Найбільший попит на горох з боку Китаю на рівні 2,5 млн т, Індії — 1,8 млн т. Аналітик не відкидає, що якщо Індія досягне імпорту в 2 млн т, то загальний попит становитиме 7,65 млн т.

Якщо в Індії через дефіцит вологи не зберуть потрібні обсяги нуту, його замінять жовтим горохом, і Індії доведеться додатково імпортувати близько 2 млн т цієї культури.

Будь-який дефіцит внутрішнього врожаю сезону «рабі» (зимового врожаю) в Індії може спровокувати попит обсягом до 3 млн т і швидко переорієнтувати світові торговельні потоки. 

Аналітик додає, що якщо ціни на нут сорту Десі (desi) зростають, ціни на жовтий горох отримують підтримку, що вже спостерігається на ринку. Водночас Індія, маючи гостру потребу, готова платити підвищену ціну за продовольчий горох у розмірі навіть до 450 $/т. 

Чи зможе цим скористатися Україна? Експерти зазначають, що через логістичні проблеми країна зможе реалізувати лише половину експортного потенціалу жовтого гороху.

Тим часом росія має близько 5 млн т запасів жовтого гороху, на експорт піде 2,3 млн т. Гаурава Джайн зазначає, що за допомогою залізниці та морських перевезень росія може експортувати близько 150–200 тис. т цієї продукції на місяць. А з Сибіру, де вирощується багато жовтого гороху, він напряму вивозиться до Китаю. Таким чином росія перетворила цей регіон на один із головних логістичних хабів для постачання бобових до КНР.

Аналізуючи динаміку світового виробництва сочевиці, аналітики фіксують надлишкову пропозицію цієї культури та зниження попиту з боку ключових країн-імпортерів. Зокрема, Гаурава Джайн відзначає, що вже п’ять років поспіль на світовому ринку присутній надлишок пропозиції сочевиці: обсяги виробництва сягнули 9,5 млн т. Тож запаси стрімко зростають. 

• Канада й Австралія мають значні перехідні запаси (прогнозовано 1,62 млн т і 1,02 млн т відповідно).
• Казахстан стає третім важливим гравцем світових постачань сочевиці з виробництвом на рівні близько 655 тис. т і експортом близько 0,6 млн т, що переважно спрямовується до Туреччини.

Доставка сочевиці з Північного Казахстану та сусідніх областей на ринки Туреччини — це довгий шлях. А саме Туреччина зараз є основним ринком збуту для казахстанської сочевиці. Тож, щоб досягти 600 тис. т загального експорту, Казахстан має подолати всі логістичні виклики, адже ця країна не має виходу до моря, доступ до російських портів ускладнений, а звичний експортний шлях наразі заблокований.

За словами директора казахстанської компанії Atameken Agro Trade Шухрата Аділова, наступного сезону фермери зосередяться на вирощуванні червоної сочевиці та гороху, адже ці культури мають більший попит, ніж нут. Під ним планують зменшити площі.

За словами директора компанії Agro Nomia LTD Онура Ватана, українські аграрії стабільно працюють із горохом і доволі добре з сочевицею, поступово збільшуючи площі. За останні роки в південних областях посіви сочевиці збільшилися втричі. А навесні 2027 року, ймовірно, фермери сіятимуть бобові на площах, які не встигли засіяти озимими.

Індія залишається найбільшим у світі покупцем сочевиці, і її попит відіграє важливу роль у формуванні світового ринку. Тож подальша динаміка ринку значною мірою залежатиме від погоди та політики Індії. Станом на осінь 2026 року базове імпортне мито на сочевицю становить 10%, хоча уряд може коригувати його залежно від внутрішньої пропозиції та інфляції. Якщо збережеться високий попит на імпорт, Індія, ймовірно, залишатиметься ключовим рушієм світових цін на сочевицю у 2026/27 МР.

Аналітична компанія AgPulse Analytica окреслює ситуацію на світовому ринку нуту як неоднорідну. Загальний план імпорту нуту становить 1,8 млн т, а загальний обсяг постачань — 1,9 млн т. Гаурава Джайн зазначає, що загальна пропозиція дещо перевищує попит, проте дефіцит нуту сорту Десі (desi) обсягом 1,3 млн т, посилений меншим урожаєм у Австралії, продовжує тиснути на баланс ринку Індії. Очікується, що частково цей дефіцит покриють жовтий горох і нут сорту Кабулі (kabuli). 

Аналітик відмітив: 

• один із великих виробників нуту — росія — цього року отримала малий врожай, але має значні запаси. За підрахунками, рф може експортувати близько 600 тис. т. 
• Північна Америка має загальний обсяг виробництва близько 631 тис. т і з урахуванням наявності великих залишків намагається знайти нові ринки збуту для свого нуту.
• Аргентина — ще один постачальник, який спеціалізується на сортованому нуті й теж нарощує виробництво. І це може спричинити порушення рівноваги на ринках Азії.

У збільшенні виробництва бобових зацікавлені й у Туреччині. Як розповів голова ради директорів Мерсінської товарної біржі (Туреччина) Абдулла Оздемір, 2027 року агровиробники отримуватимуть підвищені субсидії за вирощування бобових.

У програмі сільгосппідтримки Туреччини, на відміну від базових зернових (пшениці чи ячменю), виробництво бобових і олійних культур оцінено вищими коефіцієнтами. Сукупна підтримка для нуту, сочевиці, квасолі та сої становитиме 1 326 лір за декар (близько 0,1 га). Аграрії, які використовують якісний сертифікований посівний матеріал бобових, додатково отримуватимуть ще від 353,60 до 442 лір за декар залежно від культури.

Туреччина, попри значний імпорт сировини, наразі посідає 3-тє місце у світі за обсягами експорту сочевиці та нуту, а також 5-те місце за експортом гороху. Державне стимулювання та збільшення виробництва бобових усередині країни може вивести країну в лідери з експорту цих культур на світові ринки.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua