GMP+ FSA: як одна сертифікація з’єднує елеватор, МЕЗ, комбікормовий завод і трейдера. Частина 1

GMP+ підняв ризик-клас української кукурудзи

З 14 березня 2024 року GMP+ International офіційно підняв ризик-категорію української кукурудзи з LOW на MEDIUM. Це не аналітичний коментар і не прогноз ринку. Це формальне рішення, яке зобов’язує учасників схеми аналізувати кукурудзу з України частіше і завантажувати результати в GMP+ Monitoring Database.

Прямий наслідок для бізнесу: кожна партія української кукурудзи тепер «під мікроскопом» downstream-учасників. Якщо ваш елеватор не входить у схему і не подає результати в спільну базу, ваш покупець мусить додатково тестувати партію самостійно, що або з’їдає його маржу, або ціну вашого зерна.

Український кормовий експорт: рекорди в умовах ризику

За даними AgroPortal.ua, у грудні 2024 експорт соєвого шроту з України становив трохи більше 96 тис. т, що стало рекордним місячним обсягом. 91% грудневих відвантажень припало на ЄС, з них 30% — на Польщу і 23% - на Угорщину. За даними Agrarii Razom, понад 90% соєвого шроту вивозиться сухопутним транспортом через польський та угорський кордони. У сезоні-2024/25 з вересня по 29 грудня з України було експортовано близько 278 тис. т соєвого шроту.

При цьому, як зазначає галузеве видання KURKUL, в Україні налічується близько 100 підприємств із сертифікатом GMP+. На тлі сотень елеваторів, десятків МЕЗ і ще більшої кількості трейдерів — покриття явно нижче природного попиту ринку.

Чому без сертифіката немає експорту

Reg. (EC) 183/2005 Art. 5(6) формулює це прямо: «Feed business operators and farmers shall only source and use feed from establishments which are registered and/or approved». На практиці європейський feed business operator вимагає документального підтвердження, що його постачальник входить у визнану приватну схему. GMP+ FSA — найбільш поширена з таких схем у континентальній Європі.

Контекст 2024 року: за підсумками 2024 (FoodTimes / EU ACN) RASFF зафіксував 5 250 нотифікацій (+12% YoY), з яких 494 припали на категорію «корми». За методологією AGRINFO, Україна регулярно фігурує серед країн-походжень кормових нотифікацій поряд з Туреччиною, Китаєм, Аргентиною та Бразилією.

Що це

GMP+ FSA (Feed Safety Assurance) — це нідерландська приватна схема сертифікації, керована GMP+ International. Її офіційне позиціонування: internationally recognised standards для виробництва безпечних кормів. Технічний фундамент схеми спирається на Codex Alimentarius (CXC 51-2003 для запобігання мікотоксинам у зернових), принципи HACCP і вимоги Reg. (EC) 183/2005 щодо гігієни кормів.

Не плутати з GMP+FRA

GMP+ FRA (Feed Responsibility Assurance) — окрема логіка тієї ж парасолі GMP+, охоплює sustainability і responsible sourcing, тоді як FSA — винятково безпеку. ISO 22000 — ширша система менеджменту безпеки харчових продуктів, у кормовому ланцюгу не домінує. FAMI-QS — схема для виробників feed additives, не для зернового сектору. HACCP — це принцип, а GMP+ FSA - його імплементація для конкретного кормового ланцюга. З переходом на схему GMP+ FC 2020 вона побудована на єдиному стандарті R1.0 (Feed Safety Management Systems Requirements) плюс набір Technical Specifications (TS) під конкретний scope діяльності — колишні окремі модулі B1-B4 об’єднані саме в цю структуру. До цього додаються детальні specifications і обов’язкова інтеграція в Monitoring Database.

Чому в кормовому ланцюгу домінує саме GMP+ FSA

Три причини. Перша: спільна мова між фермером, елеватором, переробником, трейдером, перевізником і покупцем. Друга: інтегрована Monitoring Database, де incident в одній точці видно всім downstream-учасникам. Третя: масштаб реєстру, у якому понад 16 тисяч компаній по всьому світу. Для українського експортера це означає, що його сертифікат буде впізнаваний у Нідерландах, Німеччині, Данії, Польщі, Угорщині та Італії без додаткових пояснень.

Український кормовий ланцюг (спрощено): поле → елеватор → МЕЗ або комбікормовий завод → склад → транспорт → трейдер → ЄС-покупець. На кожному стику виникає одна й та сама проблема: де закінчується відповідальність попереднього учасника і починається відповідальність наступного.

П’ять точок розриву без єдиної мови

Перша: поле → елеватор. Партія приходить без mass balance документів, агроном може лише усно підтвердити обробки пестицидами. Друга: елеватор → МЕЗ. Лоти з різним рівнем мікотоксинів змішуються при відвантаженні, бо немає документального журналу руху по складах. Третя: МЕЗ → комбікормовий завод. Шрот відвантажується без специфікації і без residue check на гексан або аллергени. Четверта: комбікорм → транспорт. При зміні рецептури попередня партія з ветеринарними додатками залишає carry-over для наступної. П’ята: трейдер → покупець. Розрив у документації походження партії, який покупець виявляє вже на території ЄС.

Як GMP+ FSA закриває розриви

Документоване mass balance на кожному вузлі. Спільна Monitoring Database замість окремих внутрішніх журналів, які ніхто не звіряє. Specifications і monitoring plans на стиках процесів. Чітко визначений механізм EWS-сповіщення, який зобов’язує учасника схеми повідомити downstream-партнерів про ризик у 12-годинне вікно. Усе це не теоретичні принципи, а конкретні процедури, аудитовані третьою стороною щороку.

Релевантний scope

Для елеватора профільний scope — «Зберігання та перевалка кормів» (Storage and Transhipment of feed), за потреби в поєднанні зі scope «Торгівля кормами». Він охоплює саме той функціонал, який виконує типовий український зерновий елеватор: приймання, сушка, зберігання, відвантаження. Технічно це означає загальний стандарт R1.0 плюс релевантні Technical Specifications — зокрема щодо вхідного контролю, prerequisite-програм і моніторингу.

Що елеватор реально робить за цим scope

Gate-keeping вхідного зерна: тільки від approved suppliers, відповідно до вимог Reg. 183/2005 Art. 5(6). Документоване cleaning between lots, особливо критично після партії з підвищеним рівнем афлатоксину B1. PRP (prerequisite programmes) для зберігання: контроль вологості, температури, вентиляції. Codex CXC 51-2003 рекомендує підтримувати вологість стійкого зберігання нижче критичних значень і вести постійний моніторинг температури зерна. Mass balance journal: кожна партія отримує ID, прив’язана до конкретного силосу і відстежується до моменту відвантаження.

Типові ризики елеватора без GMP+

Cross-contamination: одна партія з полів з афлатоксином B1 змішується з чистою. У результаті обидві опиняються в нижчому ціновому коридорі або взагалі поза кормовим каналом. Carry-over пестицидів: попередня культура (наприклад, ріпак з хлорпірифосом) залишає residue для наступної. За даними звіту GMP+ EWS за 2023, кількість incident з пестицидами зросла на 63% YoY до 62 випадків. Loss of traceability при операційних змінах: ремонт обладнання, заміна персоналу, тимчасова логістика через форс-мажор. Без документованої системи ці прогалини відкриваються тільки під час інциденту, коли вже пізно.

Що змінює сертифікація для українського елеватора

З 14 березня 2024 для української кукурудзи з’явилася конкретна процедура: аналіз афлатоксину B1 для кожної партії і завантаження результатів у GMP+ Monitoring Database. Документована схема дій при позитивному тесті: ізоляція партії, EWS-сповіщення downstream-партнерам у 12 годин. Можливість продати ту саму партію в кормовий канал ЄС, а не вимушено направляти її в техпереробку через відсутність документального шлейфу. Перший провал на GMP+ аудиті в українському елеваторі — це не нестача процедур, а відсутність системного запису, коли саме партія опинилася в якому відсіку. 

Релевантні scope

Для маслоекстракційного заводу типовий комплект сертифікації — scope «Виробництво кормових матеріалів» (Production of feed materials) як основний для виробничих операцій (шрот, макуха, олія для кормових цілей — це feed materials), плюс «Зберігання та перевалка кормів» для зернового складу на майданчику. Деякі компанії додають «Автомобільне перевезення кормів» для власного транспортного парку, але це окреме рішення.

Специфіка ризиків МЕЗ

Розчинник у шроті: контроль залишків гексану як HACCP-критична точка процесу екстракції. Параметри екстракції (температура, час контакту, центрифугування) безпосередньо впливають на residue level у готовому продукті. Аллергенний контроль: соєвий і соняшниковий шроти можуть бути джерелом перехресного забруднення для рецептур, де такі компоненти не задекларовані. Згідно зі Звітом GMP+ EWS за 2023, Salmonella залишається hazard номер 1 у кормовому секторі з 71 incident. Soya (bean) expeller входить у топ-3 продуктових категорій GMP+ EWS notifications за 2023 рік.

Чому це болить саме для МЕЗ

Соєвий шрот і DDGS — продукти, які в українському експорті йдуть переважно в ЄС (за даними AgroPortal.ua та Agrarii Razom). ЄС—покупець у момент розгляду партії вже бачить історію постачальника в Monitoring Database. Якщо в ній є EWS-сповіщення за останні 12 місяців — це не вирок, але це питання до пояснення. Якщо самого МЕЗ у базі немає — покупець або відмовляється, або вимагає глибокий додатковий аудит за свій рахунок з відповідним зниженням ціни.

Що змінює сертифікація

Затверджена HACCP-план, що відповідає вимозі Reg. 183/2005 Art. 6 про permanent written procedure based on HACCP principles. Специфікації по готовому продукту з нижніми порогами для рецидивних hazards (Salmonella, гексан, пестициди). Monitoring plans для residues, де частота аналізів вища за загальний промисловий мінімум саме на тих параметрах, які GMP+ EWS позначив як зростаючий ризик у поточному звітному періоді.

Релевантний scope

Для комбікормового виробника профільний scope — «Виробництво комбікормів» (Production of compound feed). Він охоплює рецептури, виробництво, склад готової продукції, premix-операції, відвантаження.

Специфічні ризики комбікормового заводу

Dioxin і PCB-контамінація з рослинних олій або риборошна. Історичний урок — бельгійська dioxin-криза 1999 року, після якої власне і виникла потреба в системній галузевій схемі, у якій ризик не «застрягає» в одного учасника. Carry-over лікарських залишків: premix із ветеринарними додатками залишає residue у наступних партіях, якщо немає sequence rules і протоколу очищення. Аллергенний контроль при зміні рецептури: щонайменші сліди небажаних компонентів роблять партію непридатною для чутливих категорій тварин. Pesticides і insecticides: зростання EWS incident на 63% YoY (за звітом GMP+ EWS 2023) свідчить, що ризик не теоретичний, а активний.

Що змінює сертифікація

Рецептурний контроль: документовані sequence rules, тобто чіткий порядок виробництва партій від «чистих» до тих, що містять ветеринарні додатки. Cleaning protocols між партіями з фіксацією факту виконання у виробничому журналі. Специфічні моніторинги для allergens і pharmaceutical residues. HACCP-план відповідно до Reg. 183/2005 Art. 6. Інтегрований Monitoring Database, у якому incident downstream (наприклад, у фермера) видно одразу, і виробник може ізолювати залишок партії, поки інцидент не масштабувався.

Чому це особливо актуально для України 2026

Внутрішнє вирощування комбікормового сектору під тиском трансформації тваринництва. Зростання експорту премікс і готового комбікорму до Молдови, Польщі, Грузії, де покупці теж починають вимагати галузеву сертифікацію. Якщо український комбікормовий завод досі обмежувався внутрішнім ринком і HACCP-документацією, перехід на scope «Виробництво комбікормів» — це інвестиція не в дозвіл працювати завтра, а в дозвіл працювати з покупцями, які з’являться через 12-18 місяців.

Релевантний scope

Для трейдера або брокера, який торгує зерном, олійними або шротом без власних виробничих потужностей, профільний scope — «Торгівля кормами» (Trade in feed). Особливість: трейдер може не володіти партією фізично, але приймає на себе відповідальність за документацію походження, цілісність ланцюга і Mass balance.

Ризики трейдера без GMP+

Якщо постачальник не сертифікований, трейдер не може продати партію в ЄС напряму без додаткових процедур (Reg. 183/2005 Art. 5(6)). Mass balance gaps на стиках: партія від поля А плюс партія від поля Б змішуються на складі трейдера без документального розділення. Покупець (біодизельний завод чи кормовий мікс) відмовляється, бо його власний контракт прямо вимагає GMP+-сертифікований ланцюг.

Що змінює сертифікація трейдера

Gate-keeping постачальників: обов’язкова перевірка кожного контрагента через GMP+ Company Database (BCN). Якщо постачальника в реєстрі немає, його статус має бути юридично оформлений в окремий спосіб (наприклад, через окрему оцінку ризику). Документація mass balance: трейдер виступає як «логічний» вузол ланцюга, який підтверджує походження. Доступ до EWS: трейдер отримує сповіщення про ризики в партіях, навіть якщо фізично ними не володів, і може запобігти проблемі до моменту її матеріалізації у претензії покупця.

Отже, для кожного учасника кормового ланцюга — елеватора, МЕЗ, комбікормового заводу чи трейдера — GMP+ FSA означає свій scope, свої ризики та набір процедур. Водночас усі ці вузли мають працювати як єдина система.

Про те, як GMP+ Monitoring Database та Early Warning System (EWS) об’єднують учасників ланцюга, як працює моніторинг афлатоксину B1 для української кукурудзи та з чого компанії починати підготовку до сертифікації, читайте у другій частині блогу.

Денис Гончар, директор компанії ТОВ «Еконтроль»