Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.
Азотний сегмент поступово відновлюється після корекції, фосфорні добрива залишаються під впливом високої вартості сировини та обмеженої пропозиції, тоді як калійний ринок стабільний на тлі слабкого попиту, повідомляє BINFIELD у Linkedin.
Ринок карбаміду завершив тиждень стабільно. Його підтримують нові угоди, обмежена пропозиція та очікування активізації попиту у вересні. Єгипет і країни Близького Сходу відновилися після попереднього зниження цін, Бразилія залишається активним, хоча й обережним покупцем, а внутрішні та експортні ціни в Китаї зберігають стійкість. Додаткову підтримку можуть забезпечити очікуване зростання попиту у США, Бразилії та Індії.
Сульфат амонію також демонструє стабільність, однак значною мірою залежить від пропозиції з Китаю та ситуації на ринку азотних добрив. Покупці обережно формують позиції через невизначеність щодо строків поставок, оформлення та логістики. Водночас відновлення карбаміду може частково підтримати цей сегмент.
На ринку фосфорних добрив (DAP, MAP і TSP) суттєвих цінових змін не відбулося. На динаміку впливає підтримка з боку Південної Азії і водночас слабкий попит у Бразилії. Учасники ринку стежать за тендерами в Бангладеш, Індії та Пакистані, а також за постачаннями до Європи та Бразилії. Одним із ключових факторів для фосфорного сегмента залишається вартість сірки. Її висока ціна підтримує собівартість деяких видів фосфорних добрив та обмежує можливості для зниження цін навіть за слабкого попиту. Виробники фосфатів через тиск на маржинальність обережніше планують завантаження потужностей.
На калійному ринку ситуація залишається стабільною, однак попит у більшості регіонів слабкий. Бангладеш отримав пропозиції в межах тендеру, водночас в Азії очікуються нові закупівлі. Бразилія після покриття основних потреб може скоротити темпи імпорту.
За оцінкою BINFIELD, ринок добрив входить в осінній період із ключовими ризиками, пов’язаними з доступністю продукції, строками поставок і надійністю логістики. Подальша цінова динаміка значною мірою залежатиме від активності попиту, доступності китайського експорту та вартості сировини.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Європейська комісія (ЄК) 19 травня ухвалила План дій щодо добрив, який передбачає фінансову підтримку фермерів та зменшення залежності Європи від імпорту.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.

Агровиробництво у сегменті рослинництва невпинно вдосконалюється, і якщо ще 10 років тому врожайність кукурудзи складала 7-8 т/га, то сьогодні абсолютною нормою є показник 10-12 т/га і більше. Таких результатів аграрії досягають не лише через висів сучасних гібридів, але й завдяки використанню інноваційних продуктів у технологіях вирощування.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.