Цього року ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, планує запустити виробництво власного перегною. Ферма вирощує овочі та зелень у 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.
Крафтове виробництво молочних продуктів «від Пантюші» сьогодні переробляє до 4 т молока на місяць. До війни цей показник був у рази більшим.
У Буцькій громаді на Черкащині фермерів спрямовують на переробку зернової продукції, та й молочної також, щоб не повторилась ситуація, як на початку війни, коли вони залишились без можливості фінансування.
Конкретних стовідсоткових планів та рішень щодо весняної посівної аграрії не мають. Сьогодні ситуація змінюється щодня, і сільгоспвиробники змушені оперативно реагувати на ці зміни.
Сьогодні амарант вирощують у всіх регіонах Ураїни. В 2022 році основні площі були сконцентровані в Дніпропетровській та Полтавській областях.
Сьогодні у ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, вирощують овочі та зелень в 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.
Споживання амаранту на внутрішньому ринку цілком реально вивести на рівень гречки, тобто близько 100 тис. т на рік.
Цей рік для сільгоспвиробників буде ще складнішим за попередній, оскільки ціни на все зросли. За таких умов дуже добре, коли вартість посівної зросте лише на 40-50%.
Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним.
Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.
Найбільшим виробником шафрану в світі є Іран, та після надання росії своїх дронів ця країна потрапила під санкції.
У ФГ «Господар» на Полтавщині планують збільшити площу під овочами та перейти на поливне овочівництво. Але з його організацією виникли проблеми.
Сьогодні немає вигідної логістики для українського аграрія, тому що будь-який варіант негативно впливає на собівартість агропродукції. Ціни ж подекуди виросли більше ніж удвічі.
У 2022 році українські бджолярі зібрали непоганий врожай меду. За різними оцінками — від 100 до 120 тис. т. Водночас експорт скоротився на 10 тис. т порівняно з показниками 2021 року.
Виробники олії ТМ «Тарпан» висадили плантацію — 1000 дерев чорного горіха, щоб мати власну сировину, придбати яку в Україні зараз буде дуже дорого та складно. Тож у перспективі у лінійці бренду з’явиться олія з чорного горіха.
Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.
Торгова марка «Тарпан» пропрацювала лише один день до початку війни, тож виробництва за умов мирного життя майже не було. Від початку бренд замислювався як така собі парасолька, під якою будуть випускатися товари, вирощені чи виготовлені фронтовими побратимами.
Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.
В Україні спостерігалася аномально тепла температура в грудні та на початку січня, а у перші дні нового року взагалі фіксувалися температурні рекорди. Але після аномального потепління прийшли морози. Наслідки таких погодних явищ можуть негативно відобразитися на майбутньому врожаї сільгоспкультур та плодово-ягідних дерев.
Компанія «Росток Холдинг» релокувала молочну ферму на більш безпечну територію, що також на Чернігівщині, й зараз триває реконструкція та розширення ферми на новому місці.