Переробка зернових — перспективний напрям розвитку для українських сільгоспвиробників. Одним із цікавих напрямів є білок з гороху, який використовується для отримання штучного м'яса.
Про це розповів у коментарі AgroPortal.ua керівник департаменту з розвитку ТД «Хортиця» Ігор Матвіїв.
«Завдяки прийнятим квотам на експорт соняшнику наша країна досягла значного успіху в переробці олійних, хоч переробку інших зернових культур в Україні так і не освоїли в повному обсязі. Виробникам простіше продати сировину, ніж займатися переробкою, хоча це збільшує вартість продукції на 30%. Тож зараз цей ринок фактично не розвивається. Але можна поборотися за ринок переробки гороху. Стартові інвестиції порівняно невеликі, а потреба у рослинному білку постійно зростає», — зазначив Ігор Матвіїв.
Він зауважив, що інвестиції у підприємство з глибокої переробки зернових становлять від $50-80 млн.
Завод з глибокої переробки гороху на протеїнові продукти вже будується в Хорватії, додав експерт.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Компанія «Добродія Фудз» розпочала виробництво та продаж нової лінійки продукції — протеїнової вівсянки під торговою маркою San Grano.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

В Україні орієнтовно 15-20% гречки з низьким вмістом гліфосату. Результати аналізів на вміст гліфосату в гречці, які проводять переробники, показують, що забезпечити достатню кількість крупи в Європі, наприклад, яка би відповідала вимогам ЄС, неможливо.

Бобові, безглютенові крупи, лохина, заморожена малина, молочна продукція — саме на ці категорії в органічному сегменті зростатиме попит на ринку ЄС. Україна має всі можливості продавати ці товари. Щоб отримувати ще більші премії, потрібно дивитися в бік глибокої переробки.

Україна має потенціал виробляти й експортувати безглютенові та високопротеїнові продукти. Проте зростатиме і конкуренція на ринку цих продуктів.

Європейський парламент сьогодні, 8 жовтня, ухвалив заборону на використання назв «бургер» і «стейк» для рослинних продуктів.

У Німеччині Міністерство сільського господарства повернуло м'ясо в меню офіційних заходів, скасувавши провегетаріанську політику своїх попередників.