Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.
Про те, які твердження про квасолю відповідають дійсності, а які є помилковими, AgroPortal.ua розповів Роман Феник, представник ПП «Феник».
Ні, це міф.
За словами Романа Феника, квасоля не дуже активно реагує на азотні добрива. Тому збільшення норми азотного живлення саме по собі не гарантує підвищення врожайності культури.
Ні, це не зовсім так.
Експортна привабливість квасолі залежить від ціни та попиту на конкретний тип продукції. За словами Романа Феника, для України вигідним напрямом може бути вирощування Navy Beans, оскільки ця квасоля є поширеною і має канали збуту. Також виробники звертають увагу на Борлотто, на яку є попит.
Ні, це міф.
Квасоля чутлива до високих температур. Роман Феник зазначає, що під час сильної спеки, коли температура сягала близько 40°C, рослини скидали квітку, абортували стручок і лише згодом починали цвісти повторно.
Ні, потребує.
За словами виробника, квасоля потребує захисту від хвороб. У господарстві ПП «Феник» фунгіцид вносять профілактично двічі.
Так, це правда.
Квасоля чутлива до заморозків. Роман Феник пояснює, що хоча технологічно культура частково подібна до сої, заморозки вона відчуває значно сильніше. Саме тому її варто сіяти пізніше, щоб зменшити ризики пошкодження рослин холодом.
Так, це правда.
Посуха у фазі цвітіння може негативно вплинути на формування врожаю. За словами Романа Феника, у стресових умовах рослина може абортувати стручки: квітка в’яне, а стручок не зав’язується.
Частково правда.
За словами Романа Феника, інокуляція квасолі проводиться за бажанням, це залежить від технології вирощування та рішення самого виробника.
Квасоля залишається перспективною культурою для українського ринку, однак її успішне вирощування потребує уважного підходу до вибору сорту, строків сівби, захисту від хвороб і врахування погодних ризиків.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Компанія Maersk Ukraine з 1 вересня 2026 року змінює тарифи на контейнерні залізничні перевезення між українськими терміналами та польським портом Гданськ (DCT).

Салат вважається однією з найпростіших зелених культур, однак навколо його вирощування, зберігання, користі та бізнес-перспектив існує чимало міфів.

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Федеральне статистичне управління Німеччини прогнозує значне збільшення площ під зернобобовими культурами у 2026 році.