
Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.

30-31 травня головні гравці зернового ринку, логістичного бізнесу, ринку їжі та фінансового сектору зустрінуться в Києві на VIII міжнародній конференції Grain Ukraine 2024. Головна тема цього року — Grain in the Time of Chaos, і у фокусі уваги учасників події буде пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі.

За минулі два роки ринок трейду структурно змінився. За неповний сезон з 1 липня по 24 лютого 2021/22, згідно митної статистики, 70% експорту зернових та олійних здійснювали 12 компаній. За цей же період у сезоні 2022/23 70% експорту здійснили 103 компанії. За аналогічний період сезону 2023/24, коли ринок уже пристосувався до умов війни і стабілізувався, 70% експорту здійснюють 62 компанії.

У межах своєї експертизи кожен аграрій самостійно прийматиме рішення, чи додавати в сівозміну бобові культури, але вирощуватимуть їх під реальний збут і контракт.

У румунському порту Констанца є додаткова надбавка для українських товарів, адже робота з ними потребує додаткових затрат і документоведення.

Наразі порт Констанца перезавантажений, і найбільша проблема на вхід, ніж на вихід вантажів, оскільки недостатньо суден. Є можливість збільшити на 25% потужності перевалки, але для цього немає необхідної кількості потужностей зберігання.

У межах ЄС інколи автомобільна складова транспорту за ціною наближена до залізничних перевезень, тому автомобільна логістика теж конкурентоспроможна.

Посівну 2023 року, як у питаннях площ, так і використання технологій, визначатиме кон’юнктура зовнішніх ринків, можливість експорту Чорним морем, тобто продовження «зернової ініціативи», наявність пільгового фінансування та продовження кредитних програм, зниження вартості логістики, доступність кредитів, ціни на добрива та курс валют.

Наразі розглядається три сценарії розвитку ситуації із «зерновою ініціативою». Перший і найбільш очікуваний — угода буде продовжена принаймні на 120 днів.

Помилково думати, що відкриття портів призведе до зростання цін на зернові. Однією з цілей було отримання більш високої ціни для сільгоспвиробника, але зараз зрозуміло, що в результаті аграрій не отримає більше коштів, можливо, буде ще й менше.

Зважаючи на частково окуповані Херсонську і Запорізьку області, де найбільше вирощують пшениці, ячменю і соняшнику, а також недотримання аграріями агрономічних заходів, очікується, що врожай пшениці буде значно меншим — на рівні 16,5 млн т, що вдвічі менше, ніж прогнозувалося до війни.

У цьому сезоні Україна матиме по ячменю незначний експортний потенціал — близько 2,7 млн т.

Україна має часовий проміжок для експорту ріпаку до Європи, але через заблоковані порти втрачає перевагу перед канадським ріпаком.

В агрохолдингу Agromino, зважаючи на очікування дефіциту гірчиці в Німеччині, цього сезону виділили під культуру 3 тис. га.

В аграрному бізнесі виробничий процес потрібно забезпечувати ресурсами наперед. Тому зараз сільгоспвиробники активно думають і планують, як забезпечити паливом збиральну кампанію, яка розпочнеться вже в липні.

СФГ «Астра» з Полтавщини торік експортувало ячмінь і кукурудзу до Китаю. Наразі порти заблоковані, тож жодні експортні контракти через море неможливі.

Сільгосппідприємства не мають великих запасів ліквідних коштів, тому протягом березня намагалися реалізувати частину залишків продукції, яка знаходяться на складах. Зробити це сьогодні дуже складно. Тому основною проблемою майбутнього сезону буде реалізація вирощеного врожаю.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.
