Уже дев'ять місяців поспіль ми маємо рекордні темпи експорту, ми активно розвантажуємо наші баланси, і рекордний темп експорту був навіть у червні — традиційно досить слабкому місяці.
Перспектива олійних: що чекає українську сою та ріпак
08 липня 2025, 06:01 614
7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.
Чи дійсно спрацьовують подібні штучні обмеження, а також які перспективи вітчизняних олійних культур на світових ринках — обговорювали під час вебінару Trend&Hedge Club.
Соя: гарний урожай, високі ціни
Поточного сезону Україна зібрала рекордний урожай сої з обсягом до 6,5 млн т. На наступний сезон теж високі очікування, хоча й без рекордів. За прогнозами аналітичної компанії Barva Invest, виробництво сої в 2025/2026 маркетинговому році буде на рівні 6,1 млн т. Такі показники досягаються завдяки високій урожайності, а не розширенню посівних площ.
Важливо увійти в сезон з низькими залишками, оскільки вони можуть посилити ціновий тиск навіть за хорошого врожаю, пояснив аналітик агроринку Barva Invest Максим Божок. Поки що експортна активність і внутрішній попит залишаються досить стабільними.
Так, максимальні темпи експорту сої спостерігалися майже кожного другого місяця.
Максим Божок, аналітик агроринку Barva Invest
Також завдяки високим темпам переробки експорт соєвого шроту з України залишається рекордним уже 9 місяців поспіль. За неповний місяць червень було вивезено 83 тис. т, що є максимальним обсягом.
За підрахунками Barva Invest, станом на 20 червня в Україні лишається приблизно 630 тис. т сої. З огляду на великий урожай, хороші темпи його розвантаження, вже четвертий рік поспіль буде перевиробництво сої, що підвищить конкурентність вітчизняної продукції. Аналітики очікують, що ціни в Україні та Чикаго мають стабілізуватися, у Бразилії зараз відбувається корекція, і теж має бути стабілізація.
Зважаючи на низький рівень запасів сої в Україні, очікується низька ліквідність, тому по старому врожаю прогноз нейтральний, тобто ціни будуть залишатися плюс-мінус на наявних рівнях.
Максим Божок, аналітик агроринку Barva Invest
Щодо ціни на новий урожай. Зважаючи, що з жовтня на ринку буде лише Америка зі зменшеним урожаєм і потенційним додатковим попитом Китаю, а також з історією з біопаливними мандатами, які підтримуватимуть цю ціну, ми очікуємо, що зростання цін у США, Бразилії має підтримати і наш ринок.
Очікується, що в Америці з початком нового сезону ціни будуть поступово зростати.
У Бразилії ціни активно підвищувалися останні чотири місяці через преміальний попит із Китаю, що надає пріоритет саме бразильській сої.
Ріпак: Україна може скористатися вікном попиту
У Європі прогнозується більший урожай ріпаку, чому сприяли погодні умови, але це не несе загрози тиску на український ріпак, оскільки Україна першою виходить на ринок і може скористатися вікном попиту. Також, очікуючи на нижчий урожай, Україна матиме можливість активно експортувати ріпак у липні – серпні, задовольняючи потреби Європи до появи нового врожаю з Канади й Австралії.
За прогнозами USDA, урожай ріпаку в Україні має бути на рівні 3,7 млн. т. Очікування Barva Invest є дещо нижчими — 2,9 млн т. А низка учасників ринку взагалі орієнтується на 2,7-2,8 млн т ріпаку. Експорт має бути на рівні десь 2,5 млн т.
Максим Божок, аналітик агроринку Barva Invest
Українські експортери можуть легко вивезти приблизно 70% обсягів ще в липні – серпні, можливо, трохи у вересні. Розвантаживши свої баланси за ці місяці, частково задовольнивши попит Європи, коли ми першими з'явимося на ринку, будемо комфортно почуватися.
На біржі Euronext, якщо перевести котирування з євро в долари, видно, що ціни активно зростають, починаючи з березня. Ціна в $560 /т враховує значну частину очікувань ринку. З технічного погляду індикатори певною мірою розвантажилися, що відкривє можливості для стабілізації на поточних рівнях і поступового зростання. Цьому може сприяти подальше зниження прогнозів виробництва в Австралії, Україні та Канаді.
Аналітики Barva Invest очікують, що в короткостроковій перспективі буде тиск на ціни в Україні та світі, адже ціни на нафту досі рухаються донизу.
«Коли Euronext рухається донизу, відповідно, трошки важкувато і українському ріпаку залишатися на наявних рівнях, але в перспективі кількох місяців ми очікуємо, що ціни мають стабілізуватися та почати знову поступово зростати за мірою того, як будуть зменшуватися прогнози з виробництва в світі, і це вже відбувається», — зазначає аналітик.
Отже, з усіх олійних культур у ріпаку найоптимальніші баланси для того, щоб у довгостроковій перспективі культура могла комфортно почуватися й активно зростати в ціні.
Ефект соняшнику не спрацює
Мито на експорт насіння соняшнику не є прикладом успішної державної політики стимулювання переробки в Україні. Так, із запровадженням мита виробництво соняшнику та олії зростало, проте потужностей збудували занадто багато, у результаті це збільшило попит на насіння соняшнику та зменшило маржинальність переробки. Тому зараз переробка працює в мінус, і про додаткову додану вартість не йдеться. Подібна ситуація може статися з ріпаком і соєю, наголошує засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Kyiv School of Economics (KSE) Олег Нів'євський.
Коли запроваджувалося мито на експорт насіння соняшнику в 90-х роках, близько половини вивозили, і його не так багато виробляли в Україні. Експортне мито, що з 23% поступово скорочувалося до 10%, сприяло зростанню переробних потужностей.
Олег Нів'євський, засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Kyiv School of Economics (KSE)
Зараз обсяг виробництва насіння соняшнику складає 60% від довоєнних потужностей переробки. Тобто побудували більше. Основним наслідком запровадження експортного мита є зниження внутрішніх закупівельних цін, і, відповідно, дохід перетікає від аграрних виробників до переробників.
Додана вартість, за яку так ратують чиновники, формується не лише на рівні переробки, а й на рівні аграрного виробництва, нагадує Олег Нів’євський.
«Головне, щоб ці додані вартості сумувалися, а не діяли одна проти одної. Зараз додані вартості на різних рівнях ланцюжка виробництва не додаються», — зазначає експерт.
З початку запровадження експортного мита рентабельність виробництва олії та шроту падала, тобто маржа стискається.
Олег Нів'євський, засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Kyiv School of Economics (KSE)
Це сигнал ринку та політикам, що не все так гладко з так званим олійним дивом. Додана вартість на рівні переробки наразі фактично від'ємна і не додає до ВВП економіки. Вигідніше просто експортувати насіння соняшнику й отримувати від цього зиск. До того ж є надлишок переробних потужностей, конкуренція за сировину велика, і це витискає переробну маржу.
Потенційні втрати
Обсяги виробництва ріпаку та сої в Україні зростають, при цьому більшість ріпаку йде на експорт до ЄС, де його переробляють на біодизель. По сої ситуація інша: розподіл між внутрішньою переробкою та експортом становить приблизно 50 на 50. Сої виробляється більше, тож і експортне мито буде впливати на цю культуру більше.
У KSE розрахували потенційні економічні наслідки запровадження мита на експорт ріпаку та сої.
У такому випадку внутрішня ціна падає, скорочуючись на обсяг експортного мита: якщо мито 10%, то внутрішня ціна складатиме 90% від світової ціни (не враховуючи логістику). Експорт буде падати, тобто різниця між обсягом виробництва та обсягом споживання буде падати, обсяг переробки буде збільшуватись, обсяг виробництва (чи то ріпаку, чи то сої) буде зменшуватись.
- Розрахунок на основі реальних цін ріпаку показує, що вигоди переробників у разі введення обмежень на експорт становитимуть близько 1,3 млрд грн, втрати агровиробників складатимуть 7,6-7,7 млрд грн, надходження до бюджету — 6,2 млрд грн, чисті економічні втрати оцінюють у близько 170 млн грн.
- Розрахунки по сої: вигоди переробників — 4,3-4,4 млрд грн, втрати агровиробників — 9,1-9,3 млрд грн, надходження до бюджету — близько 6,2 млрд грн, чисті економічні втрати будуть складати близько 200-500 млн грн.
- Максимальний обсяг втрат для економіки — 670 млн грн. Сукупні втрати агровиробників оцінюються в 17 млрд грн. Ця сума перевищує обсяг державної підтримки, що отримують аграрії.
Олег Нів'євський, засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Kyiv School of Economics (KSE)
Однією рукою держава дає допомогу, компенсуючи витрати на купівлю сільгосптехніки та відсоткові ставки, а іншою рукою забирає. Однією ногою тиснемо на газ, іншою — на гальма. Введення мит — мінус для економіки, і потенційно ті ж проблеми з низькою маржинальністю, що спостерігаються зараз у секторі виробництва олії.
На його думку, держава повинна дати можливість інвесторам самим вирішувати, куди інвестувати і що виробляти, а не підштовхувати до цього за допомогою мит — це індустріальна політика минулого, яка себе не виправдала.
Відповідь Європи
У разі введення експортних обмежень в Україні з боку Євросоюзу теж можуть бути введені зустрічні імпортні обмеження на продукти переробки.
«Усі розраховують на те, що попит прийде сам, буде активний розвиток м'ясо-молочної галузі в усьому світі, але чи дійсно так буде — питання. Ціна на ріпаковий шрот узагалі впала приблизно до рівня 2019 року. Там, де зараз купупується безпосередньо наш ріпак і соя, не потрібні продукти їх переробки у великих кількостях. Тому що в них уже побудовані свої заводи, і їм потрібна лише сировина», — пояснює партнер аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
