Зіграти на гарячому: які вікна можливостей відкриває Ель-Ніньйо для українського зерна

Тепловий шок для Європи

Нинішню хвилю спеки в Європі не варто повністю пояснювати впливом Ель-Ніньйо, адже атмосферні процеси значно складніші. На думку аналітика, найбільше постраждають Франція, Іспанія та Велика Британія, тоді як Німеччина та Польща зазнають меншого впливу.

Першочергово під ударом пізні посіви пшениці та ярого ячменю, вплив на ріпак не настільки сильний. Можливе певне зниження потенціалу врожайності, але загалом виробництво та врожайність у Європі цього року залишаються на хорошому рівні.

«Так, спека дещо знизить потенціал урожаю, однак зараз уже надто пізно, щоб вона могла кардинально вплинути на ріпак, адже основний потенціал урожаю вже сформований. Тому наразі значного скорочення виробництва ріпаку в Європі не очікується», — пояснив Мікаель Аттіа.

Коригування врожайності

Хоча довгострокові погодні моделі не є точним інструментом, ринок уже закладає у свої очікування можливі погодні ризики. За словами операційного партнера Barva Invest Богдана Костецького, якщо ефект Ель-Ніньйо реалізує типовий для себе сценарій у другій половині літа, восени та взимку це може створити проблеми з виробництвом австралійського ріпаку, а також малазійської та індонезійської пальмової олії. Відповідно, це може підтримати ринок попиту на олійний комплекс у Європі. І на цьому може зіграти Україна.

«Волатильність погоди безпрецедентна. Тож не варто чекати на появу попиту, треба діяти проактивно з погляду маркетингу», — зазначив він.

У зв'язку зі спекою в Європі можливе певне коригування врожайності по ранній зерновій групі — пшениця та ячмінь були на фазі дозрівання, воскової спілості.

«Спека могла вплинути на натурну вагу. З іншого боку, може непогано підпекти пшеницю і додати трішки білка. Буде щось на кшталт казахстанського сценарію: незначні втрати по врожайності, трохи краща якість», — зазначив Богдан Костецький.

Втрати по кукурудзі

По ріпаку серйозних проблем у європейських виробників не передбачається. Натомість щодо кукурудзи є тривожні сигнали. У Франції, Німеччині рослини саме набрали зелену масу, і їх значно посушило. Особливо сильно постраждала кукурудза в Угорщині та Румунії. Вона викинула волоть і вже почала формувати початки, тож у місцевих виробників очікуються суттєві збитки.

На посуху одразу відреагували ціни. На біржі Euronext ціни на кукурудзу зросли з 208 євро станом на початок червня до 226 євро на початок липня. Проте європейська біржа дуже малоліквідна, і гравці мало на неї орієнтуються. Чиказькі ціни на кукурудзу зараз нижчі за собівартість для американських виробників. 

Кукурудзяне міжсезоння

Кукурудза майбутнього врожаю поки що активно не торгується, і великого інтересу з боку виробників у Barva Invest не бачать. Форвардні продажі здійснювали переважно агрохолдинги та системні компанії, але навіть вони зазначають, що цього року обсяги значно менші. Точно будуть великі перехідні залишки — близько 4,3 млн т, адже після активного розпродажу в травні гравці ринку взяли паузу, щоб подивитися, як відбудеться запилення рослин у Північній півкулі. Наступними тижнями стане зрозуміліше, який очікується врожай, але аналітики вже точно будуть агресивно знижувати прогноз по Західній Європі, передусім по Франції та Іспанії.

Тим часом українське експортне завдання може бути просто рекордним з початку повномасштабного вторгнення.

Високі очікування, низькі ціни

Аналітики Barva Invest очікують на високий урожай ранніх зернових: поточні прогнози по пшениці стартували на рівні 22,1 млн т, ячменю — 5,8 млн т. Низка районів на півдні показує рекордну врожайність, що закладалось у прогноз, але при цьому аналітики скептичні щодо показників по частині центру та заходу України. Якщо дані з полів виявляться кращими, прогноз по пшениці може додати ще 2 млн т, а це ще сильніше тиснутиме на ціни. Аграрії зараз не в тому фінансовому стані, щоб продавати збіжжя за будь-яку ціну. Вони можуть почекати кращої ціни. До того ж обігових коштів виробникам вистачає завдяки кредитуванню за програмою «5-7-9%». Частину ставки також компенсує курсова різниця гривні.

«Банки охоче кредитували виробників. Наші клієнти, великі банки, стверджують, що аграрна галузь — одна з небагатьох стабільних і прибуткових у нинішній ситуації, до того ж компенсація відсоткової ставки стимулює фінустанови», — додав операційний партнер Barva Invest.

Найдешевший у світі ячмінь 

Звіти профільного міністерства показують рекордну врожайність ячменю. Вже було зібрано 135 тис. т зерна, середні показники — 3,9 т/га. І це з урахуванням, що частину врожайності виробники не показують. Трейдери та експортери також бачать дуже високу врожайність, активно знижують ціни, демпінгують на зовнішніх ринках. 

Очікується такий же попит з боку борошномелів на пшеницю, адже вона теж суттєво впала в ціні, втративши за місяць 30 $/т. Зараз українська пшениця досить конкурентна порівняно з альтернативними постачальниками, як-от росія, Румунія. 

Виклик у тому, що в Туреччині теж непоганий урожай, і країна традиційно закрила імпорт. У Єгипті також добре вродила пшениця, там уже докупили майже 5 млн т запланованого у резерв зерна. Тож ціни на CIF у порту Олександрії відверто занижені.

На склади та в рукави

З цих причин для українського зерна залишається обмежена кількість експортних ринків на найближчі два місяці: це Алжир і, можливо, Індонезія. Тож головне запитання: скільки зерна виробник вирішить продати за такими заниженими цінами? Поки що виробники відмовляються продавати за поточними цінами в портах: 10 тис. грн/т на пшеницю А4 класу, 9 тис. грн/т — на ячмінь. І везуть зерно на склад.

Ріпак йде на переробку

Ціни на ріпак в Україні тісно корелюють із котируваннями Euronext. Якщо раніше на цей час бувало близько 1 млн т попередніх контрактів, то цьогоріч він майже не продавався. Причина — в «ріпакових правках», що передбачають 10% експортне мито на ріпак із можливістю його відшкодування для виробників, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі (ДАР). Це грає на користь переробників, які «підбирають» невеликі партії продукції від дрібних виробників, що не хочуть стикатися з реєстрацією в системі ДАР і очікувати на відшкодування мита, особливо з огляду на воєнні ризики. А посередники загалом не мають інших варіантів, крім як здавати переробникам ріпак, отриманий за поставлені засоби виробництва або просто викуплений у фермера.

• У сезоні 2024-2025 в Україні переробили 490 тис. т ріпаку.
• В сезоні 2025-2026, що завершився, — 1 млн 300 тис. т.
• Наступного сезону, 2026-2027, очікується 1 млн 500-600 тис. т переробки ріпаку з очікуваних 3 млн т урожаю.

Тобто обсяг ріпаку починає «підбирати» переробка. Переробники фактично перехопили частину маржі виробників порівняно з тим, що виробник міг би отримати, продавши ріпак експортеру без 10% мита.

«Конкуренція на ринку ріпаку зберігатиметься, експортне мито сприятиме збільшенню місцевої переробки і, відповідно, експорту олії та шроту на європейські ринки  суходолом. Великі виробники мають змогу зареєструватися в ДАР, виконати свій експортний контракт і отримати валютну виручку», — зазначили в Barva Invest.

Ціна на ріпак перебуває на прийнятних рівнях і забезпечує нормальну прибутковість. У порту — це 570 $/т, переробники платять 26 тис. грн/т за олійність 44%.

«З такими агресивними ціновими коливаннями і об'єктивно вищою собівартістю виробництва по пшениці та ячменю заробітки залишають бажати кращого, тому ранню групу продаватимуть неохоче. По ріпаку наміри продавати є. Це буде джерелом перших надходжень нинішнього року», — підсумував Богдан Костецький.

Для довідки: EarthDaily Agro — міжнародна компанія, що спеціалізується на супутниковому моніторингу сільського господарства, аналізі стану посівів, прогнозуванні врожайності та оцінці погодних ризиків на основі даних дистанційного зондування Землі.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua