
Наталія Пальчак — засновниця «Станіславської сироварні» на Франківщині. Її «Сирна торбинка» отримала найпрестижнішу відзнаку в своїй категорії на міжнародному конкурсі сирів World Cheese Awards 2022 — Super Gold.

Українські сировари другий рік поспіль братимуть участь у World Cheese Awards. І уже відомі перші учасники WCA 2023 від України: молочна ферма «Мукко», ферма «Доообра Ферма», ТМ RORY, компанія «Lactalis Group Україна».

Велика кількість українських сирів або інших молочних продуктів, які експортуються, йдуть на переробку. Лише продукти, які мають бренд, можуть відразу ставати на торговельну полицю.

У червні на полиці ритейлу вийшла новинка — копчена моцарела від українського бренду свіжих сирів Lel’. Кожні 3 гривні з паковання передаватимуть фонду «Повернись живим» на потреби армії — захисникам та захисницям, які мужньо боронять Україну на фронті.

Аграрна компанія ІМК передала Миколаївській громаді на Сумщині молоковоз австрійської компанії PÖTTINGER для місцевого крафтового сирзаводу.

Бажання розпочати власну справу власниці майстерні крафтового сиру Тетяні Бельмі вдалося втілити в період карантину COVID-19. Першими кроками у сироварінні були онлайн-курси. Варити сир вчилась на 50 л молока і після вдалих інтенсивних спроб почала виготовляти його вдома щодня.

Співвласниця кооперативу «Карпатські ґазди» Катерина Тарасенко за рахунок гранту від компанії Corteva Agriscience розширила виробництво на фермі, а також організувала навчання фермерству українців, які були змушені переселитися до Львівської області.

Цього року World Cheese Awards проходитиме 27-28 жовтня у м. Тронгейм, Норвегія. До участі допускаються як великі сирні підприємства, так і крафтові виробники. Основна вимога — документально підтверджена якість і безпечність продукції. Важливою є і автентичність сиру, що дозволить виділитися серед тисяч учасників.

Українська культура сироваріння була знищена за радянських часів для того, щоб вона не виділялася, а виробники — не мали змоги демонструвати свої унікальні продукти.

Сьогодні в Україні — більше 300 крафтових сироварень і 500 малих виробників сиру.

Грант у розмірі €3500 на відновлення сирного виробництва від італійського концерну Nazionale del Parmigiano Reggiano отримає ФГ «Лиманська коза» з Херсонської області. Це сімейне мале підприємство родини Бєлозоренків, яке сьогодні утримує 50 кіз.

У козиному господарстві «О’ферма» на Дніпропетровщині в квітні цього року почали проводити повноцінні екскурсії. Програма розрахована на 2,5-3 години.

Досить часто робочий день у козиному господарстві «О’ферма» на Дніпропетровщині розпочинається зі збирання уламків ракет і «шахедів», якими росіяни атакують Україну вже більше року. Все, що летить з півдня, пролітає через ферму та її поля.

Сировари Маруся та Петро Калиничі живуть у с. Околені, що на Буковині. Воно розташоване неподалік від с. Розтоки на карті. Втім, іти до нього треба горами близько 10 км. Дороги туди немає, люди дістаються або пішки, або кіньми.

Відсутність стабільності, невідомість, відключення електроенергії — це неповний перелік тих проблем, з якими зіштовхнулись крафтові виробники. Та попри всі перешкоди, вони продовжують працювати, виробляють круті місцеві продукти, цим самим формують імідж свого регіону.

Сироварня «Будз баран», яка знаходиться в селі Шепіт Івано-Франківської області, зараз вийшла на переробку 500 л/молока на день, але цієї весни планують збільшити обсяги вдвічі.

У найвіддаленішому селі Косівського району Шепіт, серед вічнозелених сосон, неподалік гори Грегіт знаходиться сироварня «Будз баран». Доїхати до неї дуже складно, але саме звідси в різні куточки України відправляються пакунки з ароматним карпатським сиром, а іноді й п’янким. Сир у вині в асортименті теж є.

Війна навчила сироварів працювати за будь-яких умов, зосереджуватись, бути гнучкими і не здаватись. Вони пережили час, коли космічно зросли ціни на сировину, пальне, пакувальні матеріали, коли був дефіцит пального, відсутність електрики. Був період, коли більшість ринків збуту не працювали, а кількість постійних клієнтів зменшилась.

У сироварні «Зелений гай» сьогодні виробляють 56 видів сиру. Спочатку сировину купували, але якість її не завжди подобалась, а тут ще й з початком війни корів поменшало, якість молока знизилась, логістика здорожчала. Тож зараз працюють виключно на власній сировині — коров’ячому, козячому, овечому молоці, а інколи буває і віслюче.

Іспанський виробник продуктів харчування Väcka випустив два веганські сирні продукти, виготовлені з використанням оливкової олії.