сири

Сьогодні в Україні — більше 300 крафтових сироварень і 500 малих виробників сиру.

Попит на сир і далі послаблюється, але українські сировари намагаються утримувати високими обсяги виробництва.

Досить часто робочий день у козиному господарстві «О’ферма» на Дніпропетровщині розпочинається зі збирання уламків ракет і «шахедів», якими росіяни атакують Україну вже більше року. Все, що летить з півдня, пролітає через ферму та її поля.

Виробники сиру не схильні знижувати ні обсяги виробництва, ні базові ціни. Реалізацію стимулюють акціями.

Концерн Nazionale del Parmigiano Reggiano висловив бажання підтримати фінансово відновлення української сирної галузі. Власники концерну та команда переймаються долею господарств, що постраждали від російської агресії, тому провели окремі активності, щоб зібрати кошти на відновлення одного з них. У результаті їм вдалося зібрати 3500 € на підтримку українських виробників.

Сировари Маруся та Петро Калиничі живуть у с. Околені, що на Буковині. Воно розташоване неподалік від с. Розтоки на карті. Втім, іти до нього треба горами близько 10 км. Дороги туди немає, люди дістаються або пішки, або кіньми.

«Херсонський маслозавод» запустив виробництво нового продукту — хрустких сирних кульок.

Сир Emmentaler не може бути торговою маркою в Європейському Союзі, оскільки німецька громадськість сприймає його як вид сиру, а не як вказівку на його географічне походження.

Збільшення пропозиції сиру відбувається через бажання вітчизняних виробників направляти більше сировини на випуск хоча б незбиткових товарів, відмовляючись від сушіння молока.

Відсутність стабільності, невідомість, відключення електроенергії — це неповний перелік тих проблем, з якими зіштовхнулись крафтові виробники. Та попри всі перешкоди, вони продовжують працювати, виробляють круті місцеві продукти, цим самим формують імідж свого регіону.

7 травня львів’яни, гості міста, представники професійної спільноти виробників та ритейлерів зможуть продегустувати та придбати крафтову й органічну продукцію з різних куточків країни на ярмарку українських виробників у Львові, який організовують з нагоди відзначення 767-річчя міста.

Із початку повномасштабного вторгнення родина Кіріченків перевезла свій бізнес із Донеччини на Полтавщину.

Продажі сиру зросли перед святами, що дало сироварам шанс позбутися накопичених впродовж останніх тижнів запасів.

Сироварня «Будз баран», яка знаходиться в селі Шепіт Івано-Франківської області, зараз вийшла на переробку 500 л/молока на день, але цієї весни планують збільшити обсяги вдвічі.

У найвіддаленішому селі Косівського району Шепіт, серед вічнозелених сосон, неподалік гори Грегіт знаходиться сироварня «Будз баран». Доїхати до неї дуже складно, але саме звідси в різні куточки України відправляються пакунки з ароматним карпатським сиром, а іноді й п’янким. Сир у вині в асортименті теж є.

Молочна промисловість, як одна з провідних галузей сільського господарства, через війну переживає свої найскладніші часи. Попри обстріли, скорочення поголів’я, руйнування господарських будівель, аварійні відключення світла й загрозу для життя працівників — більшість українських виробництв оговталися та продовжили свою діяльність.

Війна навчила сироварів працювати за будь-яких умов, зосереджуватись, бути гнучкими і не здаватись. Вони пережили час, коли космічно зросли ціни на сировину, пальне, пакувальні матеріали, коли був дефіцит пального, відсутність електрики. Був період, коли більшість ринків збуту не працювали, а кількість постійних клієнтів зменшилась.

Сир у Європі почав дорожчати після суттєвого падіння цін. Але це ще не означає, що склалися умови для відновлення експорту українського сиру до країн ЄС.

Listeria monocytogenes виявлено в сирах (Гаперон) з пастеризованого молока, що експортувалися з Франції (виробник: Societe Laitiere de Vichy, France; експортер: Thomas Export SA, France) до України (одержувач: ТзОВ «ТД Гурмандіз», вул. Костянтинівська, 72, м. Київ, 04080).

Іспанський виробник продуктів харчування Väcka випустив два веганські сирні продукти, виготовлені з використанням оливкової олії.