Barva Invest

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

Ризик припинення «зернової угоди» зараз є найвищим за весь час її дії. Фактично через саботаж російських представників у комісії JCC узгодження порядку інспекцій суден уже припинене.

Майбутнє українського агроекспорту з березня 2022 року не було під такою загрозою, як зараз, коли сусідні країни-члени Євросоюзу обмежують імпорт агропродукції.

Формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Загалом відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Статись це може вже у 2025 році

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

У березні очікується низький експорт через перегляд угоди про продовження зернового коридору. Щоб справитись із надлишками зернових, ринок трансформується.

Ціни на світових ринках залежатимуть від того, чи буде продовжено зерновий коридор, та від результатів військового протистояння. Тому аграріям потрібно бути готовими до сезону виживання.

Тиждень тому аграрний ринок сколихнула новина про можливий делістинг агрохолдингу Kernel із Варшавської фондової біржі та викуп акцій у акціонерів. Серед причин, які спонукали Kernel ініціювати делістинг, — невідповідність організаційних та фінансових витрат на підтримку публічності та вигод, що генеруються цим статусом.

Незважаючи на те, що Мінінфраструктури має запит на продовження зернового коридору на 1 рік, який конче необхідний для нашого експорту, найоптимістичніше очікування — це ще одне продовження «зернової угоди» на 120 днів.

Зустріч у Женеві щодо зернового коридору відбудеться в понеділок, 13 березня. Україна та весь цивілізований світ, зокрема і учасники-підписанти зернового меморандуму, розуміють, наскільки важливо продовжити безперебійне постачання зерна з України.

Ціни на українську кукурудзу в напрямку західного кордону продовжують знижуватись, в той час як попит у напрямку портів дуже обмежений.

На українському ринку зернових продовжує наростати паніка серед продавців.

Україна не зможе експортувати до кінця сезону заплановані обсяги пшениці через сповільнення росією роботи зернового коридору.

Для українських фермерів продовження дії зернового коридору — дуже позитивний знак. Але на світових ринках ціна на зернові падає вже майже місяць, з моменту перших надій на відновлення роботи «зернової ініціативи», адже всі розуміють, що на ринках з’явиться більше товару.

росія заявила про призупинення участі у «зерновій угоді». Ще раніше прогнозували такий розвиток подій, оскільки експерти попереджали, що «зернова угода» стане центральною темою саміту G20, і такий «зерновий шантаж» є способом путіна мати вплив на саміті.

На Східному економічному форумі путін підняв питання подальшої долі «зернового коридору».

Зважаючи на частково окуповані Херсонську і Запорізьку області, де найбільше вирощують пшениці, ячменю і соняшнику, а також недотримання аграріями агрономічних заходів, очікується, що врожай пшениці буде значно меншим — на рівні 16,5 млн т, що вдвічі менше, ніж прогнозувалося до війни.

У цьому сезоні Україна матиме по ячменю незначний експортний потенціал — близько 2,7 млн т.

Україна має часовий проміжок для експорту ріпаку до Європи, але через заблоковані порти втрачає перевагу перед канадським ріпаком.

Сільгоспвиробникам сьогодні доводиться вчитися справі, яку трейдери опановували багато років, і для цього працювала ціла індустрія, — самостійно реалізовувати продукцію. Найбільшими проблемами водночас залишаються вартість логістики та ціни на зернові, які вимивають кошти аграріїв.