Тобто ми говоримо про понад 20 млн т збіжжя, яке з одного боку і так не встигали вивозити, оскільки зерновий коридор працює нестабільно, часто саботується. Так, минулого тижня була призупинена робота з незрозумілих причин. До того ж є різні інтерпретації його валідності. Україна уклала угоду з Туреччиною та ООН, а не з росією, проте остання наполягає на тому, що не передбачає дію зернового коридору довше ніж на 60 днів. Висловлюючись алегорично, Туреччина та ООН опинилися «у шпагаті» 60 на 120: з одного боку, дію коридору продовжили на 120 днів, тоді як росія усюди, де лише може, підкреслює, що вони сприймають продовження лише на 60 днів. Це звужує коридор ще більше.
Надлишків стане ще більше. Чим загрожує зупинка експорту українського зерна до Польщі
11 квітня 2023, 13:20 6624
Формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Загалом відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Статись це може вже у 2025 році
Про це AgroPortal.ua розповів партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.
Надлишки зерна, що є в Україні, зростуть ще більше. За даними Barva Invest, зараз це близько 15 млн т кукурудзи, 6 млн т пшениці та 1 млн т ячменю.
Богдан Костецький, партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest
Експерт зазначає, що морськими шляхами Україна реалізовувала 3-3,5 млн т експортних постачань на місяць за фактичної потреби в 5-6 млн т. Експорт на суходолі, залізницею та автотранспортом через польський кордон (наймасовіший напрямок), а також у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії складав близько 1,5 млн т на місяць. При цьому велика частина збіжжя йшла не транзитом, а безпосередньо до польських та інших східно-європейських споживачів.
«Саме цей факт і викликав обурення, що було вміло розіграно у політичному контексті. Напередодні виборів у Польщі деякі політичні сили почали загравати з сільгоспвиробниками, їм було дуже зручно звинуватити зерно українського походження у падінні цін. У першій половині сезону, коли ціни на зернові були майже вдвічі вищі, зокрема ріпак коштував у 1,5 раза більше, польські виробники не були схильні до реалізації власної продукції», — пояснює Богдан Костецький.
Зараз, коли біржові ціни у світі суттєво скоригувались униз, у цьому звинуватили українських постачальників, хоча українське зерно ввозилося тому, що було конкурентоспроможним. Польським виробникам комбікормів і, далі за ланцюжком, виробникам м’яса, молока було вигідніше купувати українське зерно.
«Я впевнений, що ніхто не утримував польських виробників зерна від продажів власної продукції, оскільки така ситуація була б абсурдною. Усе відбувалося за законами ринку: спрацьовувала краща ціна», — додав Богдан Костецький.
Він нагадав, що польський зерновий ринок невеликий — лише 4-5 млн т кукурудзи на рік, тоді як в Україні у 2021 році отримали рекордні понад 40 млн т цієї культури.
«Ми надвеликі для цього ринку, і без традиційних ринків збуту, як-то Північна Африка, Близький Схід, Азія, неспроможні реалізовувати такі великі обсяги зерна. Нам потрібен попит з боку глибоководних портів. Без глибокої води і повноцінного функціонування зернового коридору Україна не зможе виробляти обсяги, наближені навіть до минулорічних».
Введення ввізного мита на українське зерно ситуацію не покращить, пояснив аналітик: «Постачаючи зерно, наприклад, із Чернігівської, Сумської чи Полтавської областей до польського Любліна, аграрії не очікують прибутків. Виробникам потрібно звільнити хоча б якісь кошти з того, що зберігається у сховищах. Наслідком такої ситуації буде пригнічення і подальше зменшення українського виробництва сільгосппродукції. Якщо ще «навішати» мито, це зробить виробництво зернових культур ще більш збитковим. Хтось, напевно, повезе і продасть зерно, сплативши мито, а потім просто припинить його виробляти. Тоді у 2025 році ми будемо виробляти зерно в обсягах, наближених до власного споживання», — прокоментував Богдан Костецький.
На тлі ситуації з Польщею, транзит через яку зберігається, назріває схоже незадоволення з боку сільгоспвиробників Угорщини, Словаччини, Румунії. «Питання у тому, скільки часу мине, тобто коли почнеться обурення з боку сільгоспвиробників країн-сусідів щодо транзиту українського зерна. Адже воно все одно конкуруватиме на базисі FOB у портах Гдиня, Гданськ, Варна, Констанца. Це насторожує, адже, з одного боку, пропагується братерство, а з іншого — відбувається економічна ізоляція», — підсумував експерт.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
