На Східному економічному форумі путін підняв питання подальшої долі «зернового коридору».
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова путіна під час виступу на Східному економічному форумі.
«Може варто задуматися про те, щоб обмежити напрямок вивезення зерна та іншого продовольства за цим маршрутом. Я обов'язково пораджусь на цю тему з президентом Туреччини Ердоганом. Адже ми з ним виробили механізм вивезення українського зерна, перш за все, щоб допомогти найбіднішим країнам, а що відбувається на практиці», — заявив путін.
Він стверджує, що майже всі судна з українським продовольством «прямують не до найбідніших країн, а до країн Європейського Союзу».
«Як багато європейських країн у колишні століття діяли як колонізатори, так і продовжують діяти сьогодні. У черговий раз просто обдурили і продовжують обманювати. Очевидно, що за такого підходу масштаб проблем із продовольством у світі тільки наростатиме. На жаль, що здатне призвести до небувалої гуманітарної катастрофи», — додав він.
У консалтингово-аналітичній компанії Barva Invest переконані, що все це інструмент шантажу Заходу (як рф вже це робить із газом). Але для України це реальний ризик зриву морського експорту, який відповідно до умов діє 120 днів (з 22 липня по 19 листопада) і автоматично продовжується за відсутності заперечень. Ось ці причини рф і шукає.
Головний терорист викривив причину заблокування та подальшого розблокування українських портів (забувши що попередня версія рф була в тому, що рф їх не блокувала). Звинуватив Захід у обмані та імперіалізмі — в тому, що зерно з портів йде не до країн, що розвиваються, а до ЄС. Сказав що всього 3% було направлено до «країн, що розвиваються». Але в нас все записано. Чи були сумніви, що вірити росії не можна?
У свою чергу радник керівника офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що росія не має підстав для перегляду зернової угоди, завдяки якій Україна експортує зерно з портів Чорного моря, а умови угоди суворо дотримуються. Позицію рф Подоляк назвав «несподіваною» та «безпідставною».
Для довідки: експорт українського зерна проходить згідно з «зерновою угодою», укладеною між Україною, росією, Туреччиною та ООН. Контроль за роботою морського коридору і збереженням операції покладено на координаційний центр у Стамбулі.
У межах «зернової угоди» з українських портів майже щодня виходять кораблі з продовольством. Судна везуть агропродукцію в різні країни, включаючи держави Африканського континенту.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Вартість перевезень з українських портів на Дунаї продовжує стрімко зростати на тлі вкрай обмеженої доступності суден, високого попиту на перевезення та погіршення ситуації з заторами на Сулінському каналі.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Уряд Молдови схвалив запровадження ліцензування імпорту зернових та олійних культур строком на два місяці — з вересня до 31 жовтня 2026 року без права його продовження.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

Ліквідність на ринку української кукурудзи сповільнюється: трейдери не готові підіймати ціни попри брак пропозиції.

XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026, яка відбудеться 4–5 червня у Києві, формує нову рамку для галузевої дискусії. Тема року — The New Grain Order — зміщує фокус із короткострокових прогнозів у бік системного переосмислення глобального аграрного ринку та формування стратегій розвитку з горизонтом 20–25 років.