Barva Invest

Як в Україні, так і в Європі цьогоріч є суттєвий недобір продовольчої пшениці. Якщо в нас основна причина — це неможливість внесення достатньої кількості добрив, то в Європі — м’яка зима, і ці зими будуть такими й надалі. Тобто у пшениці не буде часу для того, щоб отримати закалку і показати якісний результат.

Поточні ціни заводять кукурудзу в «мінус». Фермери очікують кращої ціни та погоди, щоб зібрати врожай.

Цього сезону в Україні виробництво кукурудзи складе 31,4 млн т. Експортують виробники доволі повільно. Причина — відсутність бажання виробника активно продавати.

Додаткові витрати, які виникнуть у результаті зупинок гуманітарного коридору, ляжуть на плечі виробників продукції.

Україна втрачає значні кошти через війну та проблеми з логістикою.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

Ризик припинення «зернової угоди» зараз є найвищим за весь час її дії. Фактично через саботаж російських представників у комісії JCC узгодження порядку інспекцій суден уже припинене.

Майбутнє українського агроекспорту з березня 2022 року не було під такою загрозою, як зараз, коли сусідні країни-члени Євросоюзу обмежують імпорт агропродукції.

Формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Загалом відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Статись це може вже у 2025 році

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

У березні очікується низький експорт через перегляд угоди про продовження зернового коридору. Щоб справитись із надлишками зернових, ринок трансформується.

Ціни на світових ринках залежатимуть від того, чи буде продовжено зерновий коридор, та від результатів військового протистояння. Тому аграріям потрібно бути готовими до сезону виживання.

Тиждень тому аграрний ринок сколихнула новина про можливий делістинг агрохолдингу Kernel із Варшавської фондової біржі та викуп акцій у акціонерів. Серед причин, які спонукали Kernel ініціювати делістинг, — невідповідність організаційних та фінансових витрат на підтримку публічності та вигод, що генеруються цим статусом.

Незважаючи на те, що Мінінфраструктури має запит на продовження зернового коридору на 1 рік, який конче необхідний для нашого експорту, найоптимістичніше очікування — це ще одне продовження «зернової угоди» на 120 днів.

Зустріч у Женеві щодо зернового коридору відбудеться в понеділок, 13 березня. Україна та весь цивілізований світ, зокрема і учасники-підписанти зернового меморандуму, розуміють, наскільки важливо продовжити безперебійне постачання зерна з України.

Ціни на українську кукурудзу в напрямку західного кордону продовжують знижуватись, в той час як попит у напрямку портів дуже обмежений.

На українському ринку зернових продовжує наростати паніка серед продавців.

Україна не зможе експортувати до кінця сезону заплановані обсяги пшениці через сповільнення росією роботи зернового коридору.

Для українських фермерів продовження дії зернового коридору — дуже позитивний знак. Але на світових ринках ціна на зернові падає вже майже місяць, з моменту перших надій на відновлення роботи «зернової ініціативи», адже всі розуміють, що на ринках з’явиться більше товару.