Про це свідчать дані аналітичної служби Асоціації виробників молока (АВМ).
«Це на 17% більше, ніж за звітний період Єврокомісії 2017 року. Що стало можливим за рахунок конкурентної ціни на фоні, наприклад, високих європейських. До прикладу українське масло у 2018 році коштувало в середньому 4,5 $/кг, тоді як європейське — 5-5,2 $/кг. Саме ціна стала визначальним фактором того, що вже другий рік поспіль Україна активно співпрацює з Нідерландами», — каже аналітик АВМ Яна Музиченко.
За її словами, Нідерланди стоять на другій сходинці основних імпортерів українського вершкового масла. Першу посіло Марокко.
«Така співпраця говорить і про те, що Україна сформувала свій позитивний імідж на зовнішній арені і може непогано працювати без ринку сусідньої Росії. До того ж, якість українського молока, з якого виготовляють продукцію, останніми роками суттєво покращується. Починаючи з 2013 року, частка молока ґатунку екстра у структурі надходження на переробку зросла з 9,8% до 20,6%. А як відомо, стандарти якості харчових продуктів в ЄС на найвищому рівні, і імпортні товари, які до них заходять, також мають бути високоякісними», — вважає експерт.
Очолює світовий рейтинг ТОП-експортерів вершкового масла Нова Зеландія, яка експортувала 410,4 тис. т, на другому місці — країни ЄС, які поставили на зовнішні ринки 151,3 тис. т вершкового масла. Третю сходинку займає Білорусь — 73 тис. т, четверту — США, вони експортували 43,7 т.
Окрім того, українські експортери в трійці лідерів з поставок на зовнішні ринки казеїну.
«Тут ми поступаємось лише Новій Зеландії, яка експортувала минулого року 78,5 тис. т, та ЄС, яка поставила на зовнішні ринки 66,6 тис. т. Експорт України становив 7,1 тис. т», — підкреслила аналітик.
Також Україна зайняла восьму позицію серед світових експортерів сухого збираного молока. Українські поставки на світовий ринок склали 22,2 тис. т, випередивши Туреччину, яка поставила — 21,1 тис. т, проте поступившись Канаді. Ця країна посіла сьому сходинку рейтингу, з показником — 61,6 тис. т.
У трійці лідерів з експорту сухого збираного молока країни ЄС — 758,8 тис. т, США — 617,2 тис. т та Нова Зеландія — 306,3 тис. т.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Агрохолдинг Avesterra Group планує до кінця 2027 року збільшити експорт курятини до 1 тис. т на місяць, що становитиме близько 20% виробництва. Компанія розширює постачання до Великої Британії та вже вийшла на ринки Нідерландів і Естонії.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Ситуація на ринку вершкового масла України погіршується — надлишки продукції залишаються значними, а виробництво суттєво не скорочується.

Україна у вересні поточного року експортувала близько 1,17 тис. т великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 11% менше відносно серпня 2026 року і на 110% більше відносно вересня 2025 року.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) під час останніх торгів зріс на 1,2% — до $3,928 тис./т. Обсяг реалізації молочної продукції склав 41,7 тис. т, що стало вже п'ятим поспіль аукціоном із продажами понад 41 тис. т.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини в Україні станом на початок жовтня склала 16 грн/кг без ПДВ, що на 90 коп. більше відносно попереднього місяця. Відносно жовтня 2025 року молоко подешевіло на 1,30 грн.

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Нова Зеландія залишається найбільшим у світі експортером молочної продукції серед окремих країн. У 2025 році на неї припадало 22,1% світового експорту.

Глобальний ринок малини характеризується високою волатильністю: погодні аномалії, зростання виробничих витрат і зміни у споживчих трендах безпосередньо впливають на ціноутворення та конкурентоспроможність виробників у різних країнах.