У нас складний багатопроцесорний бізнес, який є плановим. Ми щодня харчуємо тисячі дітей, сотні пацієнтів, тому працюємо над досконалістю меню. Усі молочні, м'ясні, рибні продукти, яйця, які ми замовляємо у виробників, сертифіковані та високоякісні — це перше, що нас цікавить. Щодо бакалійної групи товарів, ми більше спираємося на ціну. Також для нас важливо, як наш партнер-постачальник може доставити ті чи інші обсяги продукції та виконати графіки постачання.
Як не втратити конкурентність на продовольчому ринку: практичні кейси від виробників і експертів
27 жовтня 2026, 05:48 77
Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.
Про те, яким буде продовольчий ринок у 2030 році та як представникам харчової галузі залишатися конкурентними, говорили під час дискусії в межах IV Форуму розвитку та партнерства «Промисловість. Крафт. HoReCa».
Вибір постачальника продукції
Компанія «Рамедас Україна» харчує студентів, учнів шкіл, дошкільнят, пацієнтів у лікарнях, тому планує, яким буде меню щодня. Команда кухарів і технологів перш за все спирається на якість продукції, яку замовляють у виробників, ціна відіграє другорядну роль.
Ярослав Буряков, директор ТОВ «Рамедас Україна»
Наразі бізнес постав перед викликами — логістика, блекаути, збої на виробництвах, навіть втрата цих виробництв, але у ТОВ «Рамедас Україна» цінують чесність і відвертість партнера, коли постачальник може запропонувати рішення. Для компанії важливо будувати співпрацю на роки.
Тренд на українське
Рестораторка та співвласниця ресторану сучасної київської кухні «Глек» Майя Степова відмічає, що українці споживають більше продуктів саме вітчизняного виробництва. На вибір насамперед впливає смак і якість за відповідну ціну. А потім до продукту додається емоційна цінність, історія, і з цього всього формується довіра покупця до виробника.
Майя Степова, рестораторка, співвласниця ресторану сучасної київської кухні «Глек»
Якість і смак продукту за відповідну ціну — це база у виборі споживача. Адже коли покупець приходить у маркет чи на ринок і поряд з українським на полиці бачить імпортний продукт такої ж якості, але за більш привабливою ціною, то однозначно він обере його.
Харчовики мають зосередитися на кулінарії
Як зазначив технічний директор ТОВ «Фудреформ» Ігор Мусієнко, їжа є основою еволюційного процесу, тому харчовики формують одну з основних людських потреб. Залежно від розвитку суспільства їжа еволюціонує та змінюється, відповідно, трансформуються і харчові вподобання. На зміну структури харчування впливають тригерні події, як, наприклад, пандемія коронавірусу чи війна.
Ігор Мусієнко, технічний директор ТОВ «Фудреформ»
З 2019 року коронавірус кардинально змінив харчові вподобання, і виробники стали на інші рейки. Культура виробництва монопродуктів фактично зазнає значної деформації, навіть знищення. Виробники хліба, наприклад, чи інших монопродуктів, стають постачальниками для компаній, які комплектують повноцінні обіди або раціони. Таким чином індустріальний спосіб виробництва йде в бік кулінарії.
На сьогоднішній день потрібно проводити підготовку широкого профілю фахівців, кулінарно-технологічного, промислового спрямування. На думку Ігоря Мусієнка, наразі харчовому бізнесу варто рухатися в бік кулінарії, виробництва продуктів, готових до вживання.
Бізнес без науки неможливий
Приблизно з 10 виробничників, які звертаються за порадою щодо розробок і технологій, залишається співпрацювати лише третина, зазначає завідувач кафедри технології м'яса і м'ясних продуктів НУХТ Василь Пасічний. Але щоби покращити можливості співпраці, наука має допомагати.
Василь Пасічний, д.т.н., професор, завідувач кафедри технології м'яса і м'ясних продуктів НУХТ
Великі, малі підприємства та наука повинні об'єднатися у вирішенні головного завдання — забезпечення населення харчовими продуктами. Великі підприємства здебільшого мають свою лабораторну базу, малі — ні, і в цьому випадку профільні заклади освіти можуть підтримати малий бізнес для того, щоб він міг масштабуватися. На базі НУХТ створений Центр колективного користування, який об'єднує шість закладів вищої освіти України, і в межах цього ми проводимо багато досліджень і для великих, і для малих підприємств.
Це можливо завдяки грантовій підтримці Київської обласної військової адміністрації, державних органів влади. Василь Пасічний зауважує, що за фундаментальним дослідженням харчового виробництва, на жаль, не було жодного нобелівського лауреата, можливо, в перспективі це зміниться.
Фінансові інструменти для підприємств Київщини
Харчова галузь для Київщини є топовою. Це видно з кількості підприємств, які там працюють, кількості людей і розмірів фінансування, яке надходить до місцевих бюджетів області.
Наталія Гаватюк, заступниця голови Київської обласної військової адміністрації
У нас діє дві програми: перша — це «Конкурентоспроможна Київщина». Програма, яка направлена на всі інструменти підтримки підприємств області. Інша — комплексна програма розвитку сільського господарства, оскільки ми реально розуміємо, що наша підтримка має бути, аби представники агробізнесу переробляли свою продукцію, а не просто вивозили її з України. До того ж наразі є проблеми з логістикою. Тому наше завдання — створити механізми для того, аби виробники Київщини переробляли власну продукцію і залишали її в країні під маркою «Зроблено в Україні» та максимально популяризували.
До речі, державна програма «Національний кешбек» дещо додала популярності українській продукції, і виробники, які дуже хотіли до неї потрапити (на Київщині таких понад 900), розуміли, що це їхній плюс до маркетингу.
Крім того, цього року розпочали впровадження грантової програми, яка направлена на відшкодування вартості обладнання бізнесу, який хоче займатися переробкою: 200 тис. грн з обласного бюджету можуть компенсувати підприємству за купівлю необхідного переробного обладнання. Пріоритетність надається ветеранському, соціальному бізнесу та компаніям, які очолюють внутрішньо переміщені особи.
Також діє кредитна програма «5-7-9%», при цьому, якщо бізнес бере відповідний кредит, то обласна адміністрація компенсує вартість до нуля відсотків. Цьогоріч закладено 20 млн грн на цю програму, на 10 млн грн уже провели відшкодування бізнесам.
«Ми спільно з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій започаткували програму підтримки виробників, винаходів і патентів. Можна відшкодувати 75% від вартості отримання реєстрації торговельної марки, винаходу чи патенту. Якраз інноваційність і конкурентоспроможність — це той пріоритет, який необхідно розвивати сьогодні. Понад тисячу розробок за рік отримують виробники Київщини, і ми вирішили, чому б їх таким чином не підтримувати. Цей інструмент більше орієнтований на мікро- та малий бізнес», — зауважує Наталія Гаватюк.
Також пропонують ініціативи, які направлені на розвиток індустріальних парків. Харчова галузь, зокрема і на Київщині, об'єднується, що дає змогу залучати державні та обласні кошти на підтримку інфраструктури. Сьогодні у області зареєстрований 21 індустріальний парк, серед яких є парки харчового напряму.
Наталія Гаватюк, заступниця голови Київської обласної військової адміністрації
Крім того, ми співпрацюємо з Innovation Hub, долучені до цифрової платформи ЄС, тому що маємо дуже активно рухатися в межах відкриття кластерів. Нам потрібні технічні стандарти, щоби допомагати всім бізнесам виходити на ринки Європейського Союзу та приводити наше законодавство у відповідність до європейського. Тут обласна адміністрація є дійсно тим партнером, який має допомагати підприємствам виходити на іноземні ринки.
До того ж у межах проєктів циркулярної економіки Київська ОВА допомагає підприємцям не тільки цифровими інструментами, а і в напрямі переробки відходів.
Підприємствам потрібно реєструвати об’єкти інтелектуальної власності
Бізнес, який тільки починає діяльність, будує свою бізнес-стратегію, обов'язково повинен включати аспекти IP-стратегії, стратегії інтелектуальної власності, аби захистити свою розробку.
Ольга Кронда, заступниця директора Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»
Коли будується бізнес-стратегія, розробляються потенційні ринки, обов'язково потрібно думати, як себе ідентифікувати (створити торговельну марку). Перед цим варто пошукати, що є схожого в сфері, у якій працює виробник. Великий бізнес чітко розуміє значення інтелектуальної власності — це і торговельні марки, і промислові зразки, зовнішній вигляд товару, і винаходи, інколи комерційна таємниця (також спосіб захисту, особливо важлива для малих підприємств). Але ризик комерційної таємниці в тому, що якщо хтось її розсекретить, то монополії, яку дає патент, не буде. Тому обов'язково варто будувати стратегію, щоби максимально захистити свою розробку.
Якщо бізнес зареєструє інтелектуальну власність на початку діяльності, то потім матиме менше проблем. Щоби безперешкодно брати ліцензії, укладати договори та отримувати за це кошти, обов'язково повинні бути зареєстровані об'єкти інтелектуальної власності.
«Ми бачимо, як війна знищує виробництва, університети, але інтелектуальну власність знищити неможливо. Це нематеріальний актив, який здатен наповнювати економіку. У нас розроблена стратегія інтелектуальної власності, відповідний проєкт уже був у 2019 році, але його не прийняли. Зараз документ у Кабінеті Міністрів, тому ми сподіваємося, що його ось-ось погодять. Там закладені аспекти щодо комерціалізації, співпраці науки та бізнесу, програм, які будуть створюватися разом із органами місцевого самоврядування», — пояснює Ольга Кронда.
Нещодавно у проєкт «Власна справа» Мінекономіки додало відшкодування по реєстрації інтелектуальної власності та виплаті роялті. Так бізнеси можуть отримувати кошти, витрачені на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності в Європі.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
