Ольга Насонова Ринок продовжує скукожуватися, платоспроможні люди скорочують свої витрати, а ресторани для них — далеко не на першому місці. Преміальних закладів це не стосується: у них інша проблема — клієнти виїжджають, а продукти не доїжджають.
Війна війною, а обід — за розкладом. Формати їдалень і кулінарій популярні та прибуткові, особливо якщо вони розташовані поруч з офісами та підприємствами. Їжа зрозуміла, подача — ляпнули на тарілку, режим роботи — тільки в будні. Без алкоголю, музики та замороченого інтер’єру. У деяких таких закладах бачила черги в обід.
Успіх мережі «Гага» добре характеризує нинішній ринок: людям потрібна ситна їжа за невисокою ціною, але не в їдальні, а в ресторані — з офіціантами, музикою та вином увечері. Усе просто й доступно, нічого зайвого.
Найпопулярніша в Україні страва після шаурми — піца — виникла в Італії як їжа для бідних. Шматок тіста, зверху розмазали начинку, посипали трьома грамами чогось і все. Такий продукт ніколи не буде дорогим. А якщо у піци ще й особливе тісто — ферментоване та заціловане — успіх гарантований. Піцерії заробляють і в залах, і на доставці. Головне — не перемудрити з ціною.
Суші в нашій культурі зайняли місце холодних закусок. Тепер навіть на святкових столах замість ковбасної нарізки можна побачити суші. Красивіше й корисніше, та й смакують вони і з пивом, і з горілкою.
І ось ми приходимо до вічно популярної трійки: суші, піца, бургери. Жодні концепції чудових ресторанів не здатні похитнути їхню популярність. Бачу новий злет популярності бургерів, але тепер вони крафтові, не промислові — криві, соковиті, аж тече.
Цей формат продовжує бути популярним, але пекарень з’явилося вже досить багато — можливо, стільки їх уже й не потрібно. Добрий хліб або класний круасан — задоволення не з дешевих, і не кожен може дозволити собі їх щодня. Тому пекарні змушені додавати до меню піцу, бургери, борщі та паштети. Одним хлібом цей бізнес ситий не буде. А багата людина сьогодні — це та, яка щоранку їсть свіжий круасан у класній пекарні. Ось таке воно зараз, красиве життя.
Доставка — річ досить консервативна: піца, суші, бургери, домашні страви — просто їжа. Чим більше тривог, тим більше доставок. А під час відключень, коли багато людей стають вимушеними домосідами, доставка може замінити і ресторани, і банкети. Паті на хаті — тренд цієї зими.
Ще з часів ковіду ресторани в ТЦ мали купу проблем, а зараз це просто одна велика проблема. ТЦ закриваються під час тривог, а навіть якщо й працюють, частина людей просто боїться туди ходити. Як місце для проведення вільного часу та шопінгу торговельні центри зараз обирають дедалі рідше. Шкода, що через це навіть дуже достойні заклади втрачають своїх клієнтів.
Кав’ярні зараз до переліку тих, кому добре, не додаю. Не розумію, як вони виживають без піци, борщу та котлет — із такими зарплатами барист та зносом МАФів. Везунчик — це одна кав’ярня, яка залишилася на весь мікрорайон, із недорогою кавою та смаколиками.
А взагалі нічого нового: у кризу все стає простішим і дешевшим. Ресторанний бізнес — також.
Ольга Насонова, директорка аналітичного центру «Ресторани України»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.