Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП має величезний набір чітко структурованих даних. На їх основі побудовані цифрові рішення, які у виробничому процесі дозволяють збільшувати коофіцієнт виходу м’яса на значимі відсотки.
Про це розповів директор з інформаційних та цифрових технологій компанії МХП Тарас Гошовський під час заходу TECHNOVATION.
Йдеться про спеціалізовану модель на базі штучного інтелекту Data Model Meat Processing (DMMP), яка створена для контролю якості та підвищення коефіцієнта виходу м'яса з різних анатомічних частин курки. Вона забезпечує «битву за грами» під час обвалювання та розбирання птиці.
«Потрібно розділити історію з цифровими технологіями до 2022 року і після, адже до війни великий бізнес мав можливості впроваджувати будь-яку технологію автоматизації, не дуже досліджуючи економічну доцільність і не ставлячи питання про стійкість і гнучкість бізнесу. Сьогодні ж усе має бути пораховано на кожен вкладений долар, автоматизація і роботизація процесів мають бути економічно ефективними, зменшувати витрати, скорочувати залежність від робочої сили», — зазначив Тарас Гошовський.
За його словами, у 2026 році ставлення та сприйняття такого поняття як «темплейт» змінилося. Сьогодні бізнесу потрібно мати «золоту флешку» з темплейтом у MS, щоб мати змогу в разі пошкоджень ворогом перебудувати величезний розподільчий центр, склад і налагодити доставку.
«Глобально на зміну класичного агробізнесу впливає точне землеробство і всі підходи до його автоматизації. Сотні тисяч гектарів обробити зараз без автоматизації роботи з великими обсягами даних просто неможливо. Виробництво комбікорму давно перейшло з процесу змішування 2-3 інгредієнтів у високотехнологічний рецептурний підхід. Будь-який забійний комплекс керується багатьма Big Data рішеннями. Дистрибуція, склади, логістика за останні 2 місяці зазнали змін більше, ніж за 4 роки. На це потрібно реагувати виключно зміною інформаційних рішень», — переконаний Тарас Гошовський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Ворог зрозумів, що фізично знищити цифрову інфраструктуру не вдається, тому зараз активізувались кібератаки не тільки на державний, а й комерційний сектор. І, на жаль, дуже активно використовуються інструменти штучного інтелекту, що робить атаки набагато частішими та швидшими.

Світ уже виробляє достатньо продовольства, щоб прогодувати понад 8 млрд людей, однак у 2026 році 318 млн людей досі стикаються з гострим голодом. Це більш ніж удвічі більше, ніж до пандемії COVID-19.

Агрохолдинг МХП у липні поточного року викупив у Катерини Ніколаєнко 30% виробника курячих снеків РябChick, довівши свою частку до 100%.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Холдинг МХП у червні придбав компанію Payan Hermanos (Іспанія) та отримав контроль над підприємством Incusur (Іспанія).

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.