На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Нині господарство має 6 га плодоносного виноградника. Вирощування винограду потребує зрошення, для якого облаштували власну свердловину. За словами Георгія Молчанова, лоза починає давати врожай лише на четвертий рік після посадки. Останній урожай червоних винних сортів цього року зібрали в середині жовтня.

Водночас виноградник розглядають не лише як територію для виробництва. Тут залишають частину дрібних ягід, які не встигають набрати достатньо цукру та корисних речовин, — вони стають кормом для птахів узимку. На території також мешкають фазани, зайці та кабани.

Один із принципів регенеративного землеробства — створення рослинного покриву, який сприяє розвитку природних екосистем. За словами Георгія Молчанова, це допомагає збільшувати кількість комах-запилювачів і приваблює птахів. Досвід такого господарювання представники асоціації вивчали під час поїздки до Напи в Каліфорнії, США.

«Великі господарства теж зараз переходять на регенеративні методи — це коли ви не тільки забираєте в землі ресурс, скорочуєте природні ділянки екологічні, а навпаки», — пояснює Георгій Молчанов.

Ще один напрям роботи асоціації — відновлення виноградників на землях, які постраждали внаслідок війни. У межах грантового проєкту Mines to Wines («Від мін до виноградників») розмінували виноградні ділянки в селах Парутине та Стара Богданівка на Миколаївщині, де також були влучання реактивних систем залпового вогню. Після розмінування Rotary надав грант на висаджування винограду на цих територіях.

Джерело: Суспільне Миколаїв