Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні міністерства.
«Галузь бджільництва сьогодні є однією з найбільш динамічних в аграрному секторі. За останні 10 років експорт меду збільшився у сім разів. Я особисто називаю мед нашим «експортним шлягером». За перше півріччя 2017 р. наші бджолярі вже експортували майже 30 тис. т своєї продукції, при чому нашими основними покупцями є країни з високою купівельною спроможністю споживачів — Європи та США. Але я закликаю виробників меду, для закріплення свого успіху на внутрішньому та зовнішніх ринках, об'єднуватись в кооперативи чи регіональні кластери», — зазначила заступник міністра.
За словами Трофімцевої, левова частка виробництва меду в Україні припадає на малих виробників. Об'єднання в кооперативи дозволять українським бджолярам ефективніше лобіювати свої інтереси перед експортерами, державою та зарубіжними партнерами. Регіональні кластери бджолярів, на її думку, сприятимуть налагодженню цивілізованих каналів збуту продукції, співпраці українських виробників меду з торговельними мережами.
Також заступник міністра підкреслила, що сьогодні приділяється велика увага проблемним питанням галузі бджільництва, таким як використання ветеринарних препаратів для бджіл та застосування агрохімікатів та пестицидів сільськогосподарськими виробниками. Саме тому Мінагропрод ініціює внесення змін до законодавства, в тому числі до закону «Про бджільництво» і закликає бджолярів та аграріїв до тісної співпраці в рамках робочої групи з бджільництва при міністерстві.
«Для успішної роботи на світових ринках необхідно грати за глобальними правилами, відповідати міжнародним стандартам якості. Наша спільна мета полягає в тому, щоб у короткостроковій перспективі ми стали експортувати український мед не як сировинну продукцію, а готовий та якісний продукт під брендом «made in Ukraine», — сказала Трофімцева, зазначивши, що сьогодні команда Мінагропроду працює над удосконаленням законодавства відповідно до європейських стандартів.
Для довідки: в Україні нараховується близько 400 тис. виробників меду. В 2016 році, за даними Мінагропроду, було експортовано майже 57 тис. т меду. Основні імпортери українського меду за 2016 рік та початок 2017 (6 місяців): Німеччина — 24,247 тис. т; США — 21,037 тис. т; Польща — 14,046 тис. т; Франція — 4,238 тис. т; Туреччина — 3,209 тис. т; Бельгія — 2,739 тис. т; Угорщина — 2,192 тис. т.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

Просто виростити ягоди недостатньо. Щоб не втратити конкурентоздатність на європейському ринку, аграріям варто кооперуватися та інвестувати в технології переробки.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Навіть в умовах війни галузь бджільництва продовжує розвиватися: з’являються нові пасіки, і що особливо важливо — у цей сегмент активно приходить молодь.

У короткостроковій перспективі окремий крафтовий виробник може бути успішним, однак у довгостроковій така модель має обмеження.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу, а також коли виробники об’єднуються.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.